Court ruling № 27775310, 27.11.2012, Vinnytsia Administrative Court of Appeal

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4083/12

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач : не з'явився

відповідач (апелянт) : Волощук Валерій Олександр

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" до Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Компанія "Володимирський масив" подало адміністративний позов до Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 17.04.12 р. № 0004411520 та № 0004421520.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2012 р. залишено без розгляду позовну заяву в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004421520 від 17.04.2012 р.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року задоволено адміністративний позов приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив", а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ Вінницької області Державної податкової служби №0004411520 від 17.04.2012 року.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити

Позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, причини неявки суду не відомі, хоча позивач був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що 02 квітня 2012 року податковим ревізором-інспектором проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за період з 4.08.2011 р. по 31.12.2011 р. по "акту, документальної перевірки" та "декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 р.", про що складено акт № 389/209/15-1/34887094, в якому вказано, що платник порушує терміни сплати грошового зобов'язання визначеного контролюючим органом протягом строків, передбачених п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України та термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Наслідком проведеної перевірки та складеного акту стало прийняття податковим органом податкових повідомлень - рішень: № 0004411520 від 17 квітня 2012 року, яким за затримку на 146 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 60937,65 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 12187,53 грн. та № 0004421520 від 17 квітня 2012 року, яким за затримку на 119 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 4296,80 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 429,68 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями підприємство звернулось зі скаргою до Державної податкової служби у Вінницькій області, розглянувши яку, остання залишила оскаржувані рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідне рішення №10742/10/10-009 про результати розгляду первинної скарги, датоване 6.07.2011 року та міститься в матеріалах справи. Аналогічне рішення № 155/0/61-12/10-2215 від 09.08.2012 року прийнято також Державною податковою службою України на повторну скаргу позивача.

13 липня 2011 року Державною податковою інспекцією у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000862300, яким приватному підприємству "Компанія "Володимирський масив" визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 63754 грн., з яких 51003 грн. - основного платежу та 12751 грн. - штрафних санкцій.

Рішенням ДПІ у м. Вінниці № 172 від 8.09.2011 р. вирішено надати ПП "Компанія "Володимирський масив" розстрочення зазначеного податкового боргу (в т р. 3,75 грн. поточний платіж) з 8.09.2011 р. по 15.12.2011 р. зі сплатою: 14.10.11 р. - 21252,59 грн., в т.ч. основний платіж -17000,67 грн., штрафна санкція -4250,33 грн., пеня-1,59 грн.; 15.11.11 р. - 21252,59 грн., в т.ч. основний платіж -17000,67 грн., штрафна санкція -4250,33 грн., пеня-1,59 грн.; 15.12.11 р. - 21252,59 грн., в т.ч. основний платіж -17000,67 грн., штрафна санкція -4250,33 грн., пеня-1,58 грн.

В цей же час між ДПІ у м. Вінниці та ПП "Компанія "Володимирський масив" укладено договір № 167 від 8.09.2011 р. про розстрочення сплати грошових зобов'язань (податкового боргу) на загальну суму 63757,75 грн. під відсотки зі сплатою у строки визначені рішенням №172 від 8.09.2011 р.

Вінницький окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позову. Апеляційна інстанція погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

За наслідком проведеної перевірки та складено акту за № 69/2301/34887094 від 5.07.2011 р., податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000862300 від 13.07.2011 р., яким ПП "Компанія "Володимирський масив" визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 63754 грн. Вказане рішення, отримано підприємством 25.07.2011 р. та не оскаржено.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Контролюючий орган визначив суму грошового зобов'язання (63754 грн.), яку підприємству слід було сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання рішення, тобто до 4 серпня 2011 р., який, в свою чергу, є граничним днем сплати. В зв'язку з несплатою вказаної суми грошового зобов'язання у встановлений законом строк та не оскарженням рішення, виник податковий борг.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Визначене у податковому повідомлені-рішенні № 0000862300 від 13.07.2011 р. грошове зобов'язання підприємство сплачувало частково. А саме: 17 жовтня 2011 року - в сумі 22000 грн. (платіжне доручення №176 від 17.10.2011 року); 18 жовтня 2011 року - 206 грн. (платіжне доручення №769 від 18.10.2011 року); 15 листопада 2011 року - 21252,59 грн. (платіжне доручення №267 від 15.11.2011 року); 16 грудня 2011 року - 6262,57 грн. (платіжне доручення №428 від 16.12.2011 року); 20 грудня 2011 року - 5000 грн. (платіжне доручення №442 від 20.12.2011 року); 21 грудня 2011 року - 2000 грн. (платіжне доручення №450 від 21.12.2011 року); 22 грудня 2011 року - 2000 грн. (платіжне доручення №444 від 22.12.2011 року); 23 грудня 2012 року - 2000 грн. (платіжне доручення №456 від 23.12.2011 року); 28 грудня 2011 року - 4000 грн. (платіжне доручення №477 від 28.12.2011 року).

Відповідно до положень статті 32 ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки; податкового кредиту. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.

Питання щодо розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків врегульоване статтею 100 ПК України.

Так, відповідно до пункту 100.1 вказаної статті розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання (п. 100.2 статті 100 ПК України).

Згідно пункту 100.13 статті 100 ПК України порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Так, відповідно до вказаної статті, Наказом Державної податкової адміністрації України № 1036 від 24.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1431/18726, затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків (Порядок №1036).

Згідно пункту 3.9 вказаного Порядку на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), що є визначальним при вирішені даного спору.

Однак, в порушення зазначеної норми, податковим органом здійснено нарахування штрафу у розмірі 20% на розстрочену суму. При цьому, не зрозумілим є обрахування кількості днів прострочки (затримки сплати). Як вбачається з акту камеральної перевірки, у четвертій графі таблиці вказана кількість днів, при цьому, максимальним терміном прострочки є 141 день. Разом з тим, як вбачається з оскаржуваного рішення, податковий орган при нарахуванні штрафних санкцій вказує на затримку в 146 календарних днів. Більш того, незважаючи на те, що податковий борг сплачувався частинами, податковий орган нараховує 20% штрафу на суму 60937,65 грн., не враховуючи положення статті 126 ПК України, яка вказує на застосування штрафу у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу. Невідомо також з чого виходив відповідач обраховуючи штраф саме з суми 60937,65 грн., якщо податковий борг, який розстрочено складає 63754 грн.

Колегія суддів зазначає, якщо податковий орган повинен був провести нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання (податкового боргу), то лише у період з моменту закінчення граничного строку сплати такого зобов'язання (боргу) до моменту прийняття рішення про його розстрочку.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. За таких підстав, апеляційну скаргу - необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 03 грудня 2012 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.