№ 27618259, 22.11.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/57910/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Розваляєвої Т.С.; Черпіцької Л.Т., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області до Державного підприємства «Макіїввугілля»в особі відокремленого підрозділу «Управління технічної якості вугілля та стандартів»про стягнення коштів, що переглядається за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року,

у с т а н о в и л а :

У липні 2012 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області (Фонд) звернулося до суду з позовом до ДП «Макіїввугілля»в особі відокремленого підрозділу «Управління технічної якості вугілля та стандартів» (Підприємство) про стягнення коштів.

Зазначали, що проведеною перевіркою правильності нарахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду за період з 1 квітня 2011 року по 31 березня 2012 року встановлено, що у Підприємства існувала недоїмка зі сплати страхових внесків за 2010 рік в розмірі 28 900,39 грн. За прострочення сплати внесків нарахована пеня в розмірі 898,37 грн.

Посилаючись на те, що Фонд зберіг повноваження з застосування штрафних санкцій за порушення порядку сплати страхових внесків, нарахованих за період до 1 січня 2011 року, просили стягнути з відповідача 898,37 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Фонд, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а позов задовольнити.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що за результатами проведеної перевірки правильності нарахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду за період з 1 квітня 2011 року по 31 березня 2012 року складено акт № 72 від 22 червня 2012 року. Актом встановлено, що до 30 вересня 2011 року у Підприємства існувала недоїмка зі сплати страхових внесків за 2010 рік в розмірі 28 900,39 грн. За період прострочення сплати внесків з 31 травня по 30 вересня 2011 року нарахована пеня в розмірі 898,37 грн.

Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком, виходили з того, що факт наявності заборгованості ніким не заперечується, проте застосування санкції за таке порушення не є можливим з 1 січня 2011 року, оскільки втратили чинність відповідні норми Закону України від 23 вересня 2009 року №1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(Закон № 1105-ХІV), які встановлювали відповідальність за це порушення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з таким висновком судів не погоджується.

Оскільки відповідачем не заперечується факт наявності недоїмки зі сплати страхових внесків за період до 1 січня 2011 року, спір зводиться до встановлення права Фонду нараховувати пеню за таке порушення після 1 січня 2011 року.

Відповідно до частини другої статті 52 Закону № 1105-ХІV (в редакції, чинній до 1 січня 2011 року) за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

В той же час, згідно з вимогами Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(Закон № 2464-VІ) вищенаведену частину статті 52 Закону № 1105-ХІV виключено.

Колегія суддів касаційного суду зазначає, що її виключення не є підставою вважати, що законодавцем скасовано відповідальність за вчинення відповідних порушень.

Зазначений висновок базується на такому.

У зв'язку з прийняттям Закону № 2464-VІ запроваджена принципово нова система сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Нею передбачені єдиний вид страхового внеску, нова процедура його справляння та нові правила щодо відповідальності за порушення правил нарахування та сплати внеску. При цьому, з аналізу Закону № 2464-VІ вбачається, що його правила (окрім Прикінцевих та перехідних положень) не поширюються на правовідносини зі сплати страхових внесків за чинними раніше видами соціального страхування. Це означає, що відповідальність, встановлена Законом № 2464-VІ, передбачається за правопорушення з іншим об'єктом і не може застосовуватись до порушень щодо сплати страхових внесків за діючими раніше видами страхування.

Таким чином, законодавцем запропонована така конструкція спірних відносин, згідно з якою з 1 січня 2011 року справляється новий вид страхових внесків, і регулювання їх сплати здійснюється згідно спеціального нормативного акту - Закону № 2464-VІ. В той же час, регулювання відносин щодо несплачених страхових внесків за попередніми видами страхування здійснюється за правилами законодавства, яке діяло до набрання чинності Законом № 2464-VІ (з урахуванням окремих уточнень, внесених цим Законом).

Так, відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

У спірному випадку йдеться про невиконання Підприємством вимог законодавства щодо сплати внесків за 2010 рік, а це означає, що стягнення заборгованості зі сплати цих внесків має відбуватись відповідно до закону, який діяв у відповідний період -тобто виключеної Законом № 2464-VІ частини другої статті 52 Закону № 1105-ХІV.

З вищенаведеним абзацом п'ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ пов'язаний і шостий абзац цього ж пункту, яким передбачено збереження за Фондом повноважень застосовувати штрафні санкції, якими останній був наділений до 1 січня 2011 року.

Так, відповідно до абзацу шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

З викладеного колегія суддів робить висновок про те, що Фонд і після 1 січня 2011 року має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків, нарахованих за період до 1 січня 2011 року, і у випадку виявлення порушень - право застосовувати штрафні санкції, визначені законом, чинним на момент вчинення таких порушень.

На реалізацію наведених положень Закону № 2464-VІ правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийняло постанову від 30 листопада 2010 року № 31 «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України».

Пунктом 2 цієї постанови установлено вважати такою, що втратила чинність постанову правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року N 36 «Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України»(Постанова № 36).

Водночас установлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, здійснюється відповідно до цієї ж Постанови № 36, яка втратила чинність.

Таким чином правління Фонду підтримало конструкцію, запропоновану законодавцем, згідно якої акт за загальним правилом хоч і втратив чинність, проте зберігає свою дію щодо регулювання певного кола правовідносин, диференційованих за часом їх виникнення.

Згідно з підпунктом 5.1. Інструкції, затвердженої Постановою № 36, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна сума пені нарахована у відповідності до вищенаведеної норми.

За таких обставин, та оскільки відповідач не заперечував вчинення порушення, за яке нараховані санкції, та не стверджував про неправильність обрахунку суми пені, цей позов необхідно задовольнити, оскільки висновки попередніх судів не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року скасувати, а у справі ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля»(код ЄДРПОУ 26391038, Донецька область, м. Макіївка, пл. Радянська, 2) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області (код ЄДРПОУ 25968441, Донецька область, м. Макіївка, вул. Полтавська, б/н) пеню у розмірі 898 (вісімсот дев'яносто вісім) грн. 37 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

Т.С.Розваляєва

Л.Т.Черпіцька