Court ruling № 27558155, 20.11.2012, Piatykhatky District Court of Dnipropetrovsk Oblast

У Х В А Л А 434/2049/12

20 листопада 2012 року м. Пятихатки

Суддя Пятихатського районного суду Дніпропетровської області Резніченко М.С., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

19.11.2012 р. ПАТ «ВТБ Банк»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 109483,94 грн.

Заявник у поданій до суду заяві просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на майно та грошові суми, належні ОСОБА_1 в межах заявленої до стягнення суми заборгованості, а також встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, заборонити відповідачу виїзд за межі України до виконання ним своїх зобовязань перед Банком.

Зазначена заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

У відповідності з вимогами ст.. 152 ч. 1 цього Кодексу позов забезпечується, у тому числі накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або у інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 152 цього ж Кодексу види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Прохання заявника накласти арешт на майно і грошові суми безпідставне та незаконне, оскільки заявник не вказав на яке саме майно слід накласти арешт, його місцезнаходження, вартість, тобто не зазначений перелік майна, цінностей, на які слід накласти арешт, їх місцезнаходження та вартість, підтвердження належності такого майна відповідачу на праві власності, чи рахунки, на яких знаходяться вклади відповідача, найменування банку та інші дані.

Крім того, відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України»(зі змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і вїзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розвязання спорів у цій сфері.

Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника у виконавчому провадженні до виконання рішення суду.

Суд враховує вимоги вказаного Закону, яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України.

Одночасно суд зазначає, що заявником не надано доказів того, що ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) і відповідно має реальну можливість виїхати за кордон, що б унеможливило стягнення з нього боргу, призвело б до порушення прав та інтересів стягувача.

Керуючись ст. 7 ч. 1 п. 2 Закону України «Про судовий збір», ст..ст. 151-153 ЦПК України,

У х в а л и в:

Заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»про забезпечення позову у справі за його позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути заявнику.

Зобовязати Управління Державної казначейської служби України у Пятихатському районі Дніпропетровській області повернути Публічному акціонерному товариству «ВТБ Банк»сплачений судовий збір у сумі 107 гривень 30 копійок (меморіальний ордер № 24163 від 18 жовтня 2012 р. у відділенні «Дніпропетровська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк»).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя