Decision № 27439378, 23.02.2012, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.12 Справа№ 5015/57/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства (надалі -ПП) «Тріада», с.м.т. Макарів Київської області,

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Трускавець,

про стягнення 21631,25 грн.

За участю представників:

від позивача - не з»явився,

від відповідача - не з»явився.

Суть спору: ПП «Тріада», с.м.т. Макарів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Трускввець, 19786 грн. заборгованості за виконане перевезення, 1546,02 грн. неустойки за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань, 299,33 грн. трьох процентів річних та судових витрат у справі. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем норм Договору на транспортне обслуговування від 25 січня 2011 р., а також ст.ст. 4, 193, 230 ГК України. ст.ст. 10, 253, 625, 901 ЦК України.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду.

Відповідач вимог ухвал суду не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив.

Враховуючи відсутність з боку відповідача клопотань про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути спір у справі на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 181, ч.ч. 2, 5 ст. 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до п. 3.8.Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., за погодженням із Перевізником Замовник може передати заявку на перевезення вантажів телефонограмою, телетайпом, телеграфом, телексом, іншим фіксованим шляхом.

Між сторонами у справі 25 січня 2011 р. укладено договір на транспортне обслуговування. Відповідно до розділу 1 цього договору позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги перевезення на підставі разових договорів-заявок, які укладаються в письмовій формі. Сторони визнали юридичну силу договору-заявки на перевезення, переданого за допомогою факсимільного зв»язку. За надання послуг по перевезенню вантажів на автомобілях відповідач зобов'язувався здійснювати своєчасну оплату у порядку, встановленому п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору, та за цінами, визначеними згідно з п.п. 3.1-3.3 договору у договорах-заявках. 18 травня 2011 р. відповідачем шляхом факсимільного зв»язку передано позивачу заявку на перевезення вантажу у міжнародному сполученні за маршрутом: м. Хмельницьк (Україна) - м. Таллін (Естонія). Місце митного оформлення і контролю - м. Дрогобич (Україна). У заявці встановлено, що вартість перевезення вантажу складає 1750Євро (по курсу НБУ на 18.05.2011 р. -11,3063), вантажем визначено дошку обрізну (ясен). Згідно з наявною у матеріалах справи міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR ) А № 010502 від 26.05.2011 р. позивач транспортним засобом здійснив перевезення 17,358 м 3дошки обрізної, ясеня 3 сорту до м. Талліна, Естонія. Вантаж отримано вантажоодержувачем 31.05.2011 р., про що зроблено відповідну відмітку на міжнародній товарно-транспортній накладній одержувачем. Вказана міжнародна товарно-транспортна накладна підписана також відправником та перевізником. Згідно з умовами Договору (п. 4.3.) строк оплати три банківських дні після отримання факсокопій документів, якщо інше не передбачено у договорі-заявці. Згідно з умовами договору-заявки від 18.05.2011 р. оплата наданих послуг має бути здійснена протягом 10 днів після вивантаження.

Як стверджує позивач і вказані доводи не спростовані відповідачем, оригінали міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) від 26 травня 2011 р., акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000073 від 31 травня 2011 р., рахунку-фактури №СФ-0000098 від 31 травня 2011 р. направлені 31 травня 2011 р. на адресу відповідача поштою рекомендованим листом. Вказані документи відповідач отримав 12 червня 2011 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення №0800000623845. Однак, отримані послуги не оплатив. Позивач повторно направив названі документи на адресу відповідача 14 жовтня 2011 р. поштою рекомендованим листом, які відповідач отримав 11 листопада 2011 р., що підтверджується копією бланку поштового повідомлення №0800000751746. Згідно з договором-заявкою від 18.05.2011 р. сторони погодили, що вартість послуг з перевезення становитиме 19786,00 грн. відповідно до курсу НБУ. У матеріалах справи відсутні та суду на неодноразові вимоги ухвал суду не подані докази, які б спростовували позовні вимоги або свідчили про добровільне погашення боргу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно до ч. 1. ст. 901 Цивільного кодексу України виконавець зобов"язаний за завданням замовника надати послуги, а замовник зобов'язаний оплатити ці послуги. Відповідно до ч. 1. ст. 903 зазначеного кодексу України замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку, встановлені договором. Відповідачем не спростовано доводів позивача про те, що в порушення вимог договору, заявки та вимог ч. 1. ст. 909 Цивільного кодексу України, ч. 1. ст. 307 Господарського кодексу України він не оплатив надані йому послуги. Враховуючи вищенаведене, а також положення п. 9.3., 9.5. договору, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача 19786 грн. заборгованості за надані послуги підлягає задоволенню.

Крім цього, відповідно до п. 4.4. договору у випадку неоплати рахунків перевізника (зокрема транспортних послуг позивача) відповідач зобов»язувався сплатити позивачу неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. За наведених обставин, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 1546,02 грн. неустойки за 184 дні прострочення виконання грошового зобов»язання.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 299,23 грн. трьох процентів річних теж підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (82200, АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Тріада»(08000, Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Проектна, 1 кв. 83, код ЄДРПОУ 30961362) 19786 грн. заборгованості, 1546,02 грн. неустойки, 299,23 грн. трьох процентів річних, 1411,5 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Суддя Бортник О.Ю.

Повне рішення складено 27.02.2012р.