Court ruling № 27417821, 07.11.2012, Lviv Administrative Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2012 р. Справа № 49786/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Запотічного І.І., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Курдоби Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Тячівське АТП 12141» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 березня 2011 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Тячівське АТП 12141» до Державної податкової інспекції в Тячівському районі Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

26.08.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що не згідний з рішенням №000138233240/3083-23/03113940/910 від 23.06.2010 року, а саме на суму 195558,00 коп., та штрафною санкцією в сумі 97794,00 грн., які були застосовані за наслідками перевірки, у зв'язку із заниженням податкового зобов'язання з податку на додану вартість, як результат не включення до об'єкта оподаткування суми коштів, що поступили з місцевого бюджету на розрахункові рахунки платника в установах банків у період з 1 січня 2008 по 30 вересня 2009 року включно у вигляді компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, приміським пасажирським автотранспортом. Вважає, що діяв в межах абзацу 4 ст.61 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік», який визначає, що за рахунок коштів субвенцій на компенсацію пільгового проїзду окремих категорій громадян за рішенням місцевої Ради може надаватися адресна грошова допомога громадян, що мають право на пільговий проїзд міським та приміським автомобільним транспортом (крім категорій компенсація пільгового проїзду який здійснюється за рахунок інших джерел). При цьому позивач звертає увагу на те, що адресної грошової допомоги підприємство не отримувало.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 березня 2011 року в задоволенні адміністративного позову ВАТ «Тячівське АТП 12141» відмовлено.

Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі покликається на те, що згідно договору на перевезення пільгових категорій громадян Тячівське управління праці та соціального захисту населення, та ВАТ Тячівське АТП 12141, надалі по тексту уклали договір про наступне: «Замовник» замовляє, а «Виконавець» бере на себе зобов'язання безкоштовно перевозити пасажирським транспортом автобусами на приміських та міжміських внутрішньо районних маршрутах громадян, які мають пільги згідно законів України, а «Замовник» бере на себе зобов'язання відшкодовувати «Виконавцю» понесені ним втрати такими перевезеннями згідно актів звірки, актів виконаних робіт і.т.д. Таким чином, підприємство при здійсненні перевезень пільгових категорій громадян отримує збитки, та за рахунок субвенцій з Державного бюджету відшкодовуються нанесені збитки .

У ході апеляційного розгляду представник відповідача Буря О.О. надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що ВАТ «Тячівське АТП-12141» перевезень осіб пасажирським транспортом у межах населеного пункту не здійснює, то суми отриманих товариством субвенцій за перевезення пільгових категорій пасажирів на приміських маршрутах підлягають оподаткуванню ПДВ відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Оскільки фінансування наданих позивачем послуг з перевезення пільгових пасажирів не відповідає визначенням, наведеним у підпункту 3.2.7 пункту 3.2 статті З зазначеного Закону, то надання таких послуг є об'єктом обкладання ПДВ, а компенсація вартості виконання зазначених послуг вважається їх оплатою за рахунок коштів державного бюджету.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 14.06 2010 р. ДПІ у Тячівському районі було проведено перевірку ВАТ «Тячівське АТП 12141» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2009 р., про що було складено Акт № 442-231/03113940.

Перевірку було проведено на підставі направлення від 20.05.2010 року № 164/23, виданого ДПІ у Тячівському районі.

При перевірці правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2008р. по 30.09.2009р. (Акт перевірки від 14.06.2010р. №442-231/03113940), встановлено заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 195588,00 грн. У періоді, що перевірявся, підприємством не включалися до об'єкта оподаткування ПДВ суми коштів, що надходили з місцевого бюджету на розрахунковий рахунок платника в установі банку у вигляді компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян приміським та міжміським пасажирським автотранспортом.

За результатами перевірки ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області було прийнято податкове повідомлення - рішення №000138233240/3083-23/03113940/910 від 23.06.2010 року.

30.07.2010 р. позивачем було подано скаргу до ДШ у Тячівському районі Закарпатської області на податкове повідомлення - рішення повідомлення - рішення вії 23.07.2010р. №000138233240/3083-23/03113940/910. 20.08.2010 р. відповідачем винесено рішення про розгляд заяви.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256 затверджено «Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» (далі-Порядок).

Згідно п.2 Порядку головні розпорядники коштів (структурні підрозділи місцевих адміністрацій, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення) здійснюють розрахунки з постачальниками послуг у вигляді компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадина підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам, які мають відповідні пільги.

Вказані виплати є компенсацією вартості проїзду пільгової категорії населення в межах регульованого тарифу, який встановлюється розпорядженням голови Закарпатської ОДА. Відповідно до Розпорядження Голови Закарпатської ОДА від 03.06.2008 року за № 8352 встановлено тариф на перевезення пасажирів автобусами, які працюють в звичайному режимі руху у приміському та міжміському внутрішньо обласному сполученні, у розмірі 0,18 грн. за 1 км проїзду пасажира (з урахуванням податку на додану вартість) та Розпорядження Голови Закарпатської ОДА від 07.09.2009 року за №444 встановлено тариф на перевезення пасажирів автобусами, які працюють в звичайному режимі руху у приміському та міжміському внутрішньо обласному сполученні, у розмірі 0,20 грн. за 1 км. проїзду пасажира (з урахуванням податку на додану вартість та внутрішньо обласному сполученні у розмірі 0,22 грн.).

Розрахунок компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян проводиться виходячи з кількості пасажирів, які мають право пільгового та безкоштовного проїзду. Порядок обліку кількості перевезених пасажирів, в тому числі тих, хто користується правом пільгового чи безкоштовного проїзду в громадському транспорті, передбачено Інструкцією про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах, затвердженого Наказом Мінтранспорту вії 27.05.1996 року №150.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця,

Підпунктом 5.1.13 пункту 5.1 статті 5 названого Закону (у редакції, що діяла до 31.03.2005) було передбачено, що звільняються від оподаткування операції з поставки послуг з перевезення пасажирів міським і приміським пасажирським транспортом та автомобільним транспортом у межах району, тарифи на які регулюються у встановленому законом порядку, за винятком операцій з поставки пасажирського транспорту в оренду (прокат).

Водночас пунктом 5 Указу Президента України «Про деякі зміни в оподаткуванні» від 07.08.1998 № 857/98 (що діяв до 31.03.2005) встановлено, що з 1 жовтня 1998 року операції з надання послуг з перевезення пасажирів приміським пасажирським транспортом та автомобільним транспортом у межах району, операції з продажу імпортованого газу населенню та бюджетним організаціям підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків бази оподаткування, визначеної згідно з законодавством.

Згідно ж з пп. 5.1.13 п. 5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній з 31.03.2005) до операцій, які звільняються від оподаткування ПДВ, належить надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту , тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області дійшов вірного висновку про належність операцій з надання послуг з перевезення пільговим категоріям населення до об'єктів оподаткування ПДВ у період, охоплений перевіркою. Адже до 31.03.2005 це було прямо передбачено пунктом 5 названого Указу, а після 31.03.2005 від оподаткування ПДВ були звільнені перевезення лише у межах населеного пункту.

Таким чином, відповідно до змін, внесених Законом №2505-ІУ від 25.03.2005 року, звільняються від оподаткування суми отриманих субвенцій з місцевого бюджету за перевезення пільгових категорій пасажирів в межах населеного пункту, (тоді як позивач здійснює приміські автомобільні перевезення). Всі інші види послуг є об'єктом оподаткування згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 3.2.7 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» не є об'єктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання. що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки фінансування наданих позивачем послуг з перевезення пільгових пасажирів не відповідає визначенням, наведеним у підпункту 3.2.7 пункту 3.2 статті З зазначеного Закону, то надання таких послуг є об'єктом обкладання ПДВ, а компенсація вартості виконання зазначених послуг вважається їх оплатою за рахунок коштів державного бюджету.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Тячівське АТП 12141» залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 березня 2011 року у справі №2а-3253/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 12.11.2012 року.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді І.І.Запотічний

Р.М.Шавель