Court ruling № 27374895, 05.11.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2012 року м. Київ К-23841/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2008

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.05.2009

по справі № 2-а-23636/08 ((22-а-23636/08/0570)

за позовом Закритого акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Конті"

до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2008, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.05.2009, позов задоволено: визнано недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.09.2008 №0001081313//33651/10/15-16-23/2.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної відповідачем невиїзної документальної перевірки позивача щодо дотримання вимог валютного законодавства, складено акт перевірки від 09.09.2008 № 846/15-16-23/2-25112243, в якому встановлено порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та п. 3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, а саме: в період з 29.01.2008 по 29.07.2008 при використанні контракту від 14.12.2007 № 20071214 резидентом терміном на 3 календарні дні допущено прострочену дебіторську заборгованість у сумі 174000 евро.

На підставі акта перевірки, 19.09.2008 відповідачем прийняте рішення №0001081313/33651/10/15-16-23/2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені в сумі 11889,16 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, що здійснюються на умовах відстрочки постачання, у випадку якщо така відстрочка перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу чи виставляння векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, вимагає індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Встановлюючи порушення позивачем терміну надходження товару, податкова інспекція виходила з дати оформлення вантажно-митної декларації № 220863, відповідно до якої митне оформлення товару здійснено 26.07.2008 року, та товар випущений у вільний обіг.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»визначено, що моментом здійснення експорту (імпорту) вважається момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до ч. 2 статті 43 Митного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Засвідчення митним органом прийняття товарів до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах ( частина 2 статті 72 Митного кодексу України).

Таким чином, моментом імпорту товару визначається момент перетину товаром митного кордону України, що підтверджується відтиском штампу «Під митним контролем».

Висновок податкового органу про визначення моменту імпорту в залежності від оформлення вантажно-митної декларації є помилковим, оскільки, колегією суддів встановлено, що оформлення вантажної митної декларації відбувається за результатами митного оформлення вже після фактичного переміщення товару через митний кордон.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, поставка товару на загальну суму авансового платежу 174000,00 євро за зазначеним контрактом здійснена продавцем 24.07.2008 та 26.07.2008, коли цей вантаж надійшов на митну територію України. Так, відповідно до відміток Ягодинської митниці, зазначених на товарно-транспортних накладних СМR, що супроводжували ввезення товару, датами перетину товаром митного кордону України є 24.07.2008 (СМRА № 023873 на товар вагою 6000 кг), та 26.07.2008 (СМR№ 220863 на товар вагою 1800 кг). (а.с. 83-84).

За наведених обставин, судом першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, було правомірно визнано недійсним рішення від 19.09.2008 №0001081313//33651/10/15-16-23/2 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11889,16 грн.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку - відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.05.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль