Справа № 2604/19241/12
В И Р О К
іменем України
"13" вересня 2012 р.Дніпровський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Марцинкевича В.А.
при секретарі Онуфрієнко О.С.
з участю прокурора Замкової К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зпреєстрованого: АДРЕСА_2, проживаючий: АДРЕСА_3, раніше не судимого,
за ч.1 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України,
встановив:
Суд визнав доказаним, що підсудний ОСОБА_1 08.03.2012 року, приблизно о 19 годині знаходячись в приміщенні кафе, розташованого по вул. Серафімовича,13 в м. Києві та перебуваючи в стані алкогольного сп'янання побачив в неповнолітнього ОСОБА_2 мобільний телефон „НТС" та у нього виник умисел на заволодіння вищевказаним телефоном.
Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_1 зловживаючи довірою, під приводом здійснення телефонного дзвінка звернувся до неповнолітнього ОСОБА_2 з проханням надати йому мобільний телефон. ОСОБА_2, будучи впевненим у добросовісності дій ОСОБА_1 виходячи з довіри до останнього та не підозрюючи його злочинних намірів, передав ОСОБА_1 свій мобільний телефон марки «НТС". В подальшому ОСОБА_1 отримавши телефон та не маючи наміру в подальшому його повертати неповнолітному ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд.
В результаті чого ОСОБА_4 зловживаючи довірою неповнолітного ОСОБА_2 заволодів майном ОСОБА_5, а саме: мобільним телефоном „НТС", вартістю 2248 гривень, чим спричинив йому матеріальної шкоди.
Крім того, ОСОБА_1 20.05.2012 року, приблизно о 00 годині з метою повторного, таємного викрадення чужого майна прийшов до буд. АДРЕСА_1.
Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_1, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, проник на балкон АДРЕСА_1, де за допомогою викрутки, яку знайшов на балконі розбив скло в балконних дверях та проник до приміщення вищевказаної квартири, звідки повторно, таємно викрав майно ОСОБА_6, а саме: монітор «Самсунг», вартістю 1500 гривень, монітор «Епел», вартістю 5000 гривень, монітор «Самсунг», вартістю 2500 гривень, відеокамеру «Самсунг», вартістю 2000 гривень, відеокамеру «Самсунг», вартістю 2000 гривень, хлібопіч , вартістю 1200 гривень, сканер «Самсунг», вартістю 800 гривень, системний блок , вартістю 4000 гривень, навушники до комп»ютера, вартістю 400 гривень, плеєр , вартістю 550 гривень, мобільний телефон «Нокіа С-1»вартістю 300 гривень, дві пляшки горілки «Німороф», об»ємом 0,5 л, вартістю 30 грн. кожна, а всього на загальну суму 60 грн., спортивний рюкзак, вартістю 900 гривень, спальний мішок, вартістю 500 гривень, палатку, вартістю 2500 гривень, а всього ОСОБА_1 викрав майна на загальну суму 21710 гривень.
Після скоєння злочину, ОСОБА_1 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_6
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч.3 ст. 185 КК України та розмір цивільних позовів визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини скоєння злочину, викладені в установочній частині вироку, щиро кається в скоєному.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненому злочині, ОСОБА_1 просить суд не допитувати потерпілих та свідків, не оголошувати матеріали справи, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи.
Покази ОСОБА_1 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння ним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які підсудним не оспорюються, зміст даної статті ОСОБА_1 роз'яснено.
Наведене свідчить про повну доведеність вини підсудного у вчиненні злочинів за обставин, встановлених судом.
Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство); за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужолго майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в житло.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують його.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 є його щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудному є вчинення злочину за ч.1 ст. 190 КК України в стані алкогольного спяніння.
Суд враховує, що ОСОБА_1 є особою раніше несудимою, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває і приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі. Також, на думку суду, виправлення та перевиховання підсудного можливе без відбування призначеного покарання, а тому, у відповідності до ст. 75 КК України, ОСОБА_1 слід звільнити від його відбування з випробуванням.
Цивільний позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 підлягає задоволенню в повному обсязі в зв'язку з повним визнанням його підсудним.
Судові витрати підлягають стягненню з підсудного в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 190, ч.3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст. 190 КК України - у виді 2 років обмеження волі.
- за ч.3 ст. 185 КК України - у виді 4 років позбавлення волі.
В силу ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити його у виді 4 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 :
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця, проживання роботи або навчання.
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчі інспекції.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по справі (одержувач платежу -НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, розрахунковий рахунок №31253272210699, в ГУДКСУ в Київській області, МФО 821018 код 25575285, призначення платежу (код 11110) «за проведення експертизи») в сумі 1881грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 2248 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 21710 грн.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком чинності, залишити попередню -підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з моменту оголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя:
The court decision No. 27304592, Dnipro District Court of Kyiv City was adopted on 13.09.2012. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 2604/19241/12. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: