Справа № 1911-1076/2012
Провадження № 2/1911/342/2012
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" жовтня 2012 р. м.Монастириська
суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Іванчука В. М. , ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Монастириської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Монастириської державної нотаріальної контори, в якому просить суд винести рішення, яким визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що залишилась після смерті його батька ОСОБА_2 -три місяці після набрання рішенням суду законної сили.
Подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.119 ЦПК України.
У відповідності до ст.119 ч.2 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви на день смерті спадкодавця ОСОБА_2, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно записів в погосподарській книзі проживали разом із ним та продовжують проживати по даний час його дружина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син, позивач по справі, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2
ОСОБА_3 не зверталася до нотаріуса із заявою про відмову від спадщини, а тому в силу ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину. Надані суду копії заяв ОСОБА_3 суд не приймає до уваги, так як вони не містять дати подання та не оформлені належним чином.
Посилаючись в позовній заяві на відмову нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори у прийнятті заяви про прийняття спадщини, позивач не надав суду доказів звернення до нотаріальної контори -обґрунтованої письмової відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у прийнятті заяви про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до ч. 2 ст. 1272 ЦК України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 являється спадкоємцем майна, що залишилося після смерті батька, відсутній спір між спадкоємцями, позивачу необхідно звернутися із заявою про прийняття спадщини до Монастириської державної нотаріальної контори.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 ЦК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.
Згідно ст.7 ч.1 п.3 ЗУ «Про судовий збір»позивачу слід повернути сплачених 108грн. судового збору згідно квитанції №1841.800.1 від 25.09.2012 року відділення ПриватБанку.
Керуючись ст.ст. 119, 122 ч.2 ЦПК України, ст.7 ЗУ «Про судовий збір», суд, -
У Х В А Л И В :
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 до Монастириської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Копію ухвали разом із позовною заявою та всіма доданими до неї документами надіслати позивачеві.
Повернути ОСОБА_1 108(сто вісім) грн. судового збору згідно квитанції №1841.800.1 від 25.09.2012 року, оплачених у відділенні ПриватБанку на рахунок 31217206700375, ГУ ДКУ у Тернопільській області, код ЄДРПО 37382571, МФО 838012, код класифікації доходів 22030001.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: В. М. Іванчук
The court decision No. 27227421, Monastyryska District Court of Ternopil Oblast was adopted on 17.10.2012. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 1911-1076/2012. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: