Court ruling № 27216708, 25.10.2012, Donetsk Administrative Court of Appeal

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 року справа №2а/1270/1106/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П., Шишова О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу дочірнього підприємства «БМУ-Термо» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року у справі № 2а/0570/11121/2012 за позовом дочірнього підприємства «БМУ-Термо» до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про визнання незаконною бездіяльність та визнання недійсною вимоги про сплату боргу від 06 січня 2012 року № Ю-1501, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська щодо не надіслання дочірньому підприємству «БМУ-Термо» вимог із зазначенням суми заборгованості зі сплати єдиного внеску станом на 01 лютого 2011 року та на 01 березня 2011 року;

- визнати незаконною та недійсною вимогу від 06 січня 2012 року № Ю-1501.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що дочірнє підприємство «БМУ-Термо» перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська як платник страхових внесків. 12 січня 2012 року позивачем отримана вимога від 06 січня 2012 року № Ю-1501 про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску розмір якої станом на 01 січня 2012 року становить 598689,07 грн.

Вважав зазначену вимогу винесеною з порушенням норм діючого законодавства України, що порушує передбачені законом права позивача як платника єдиного внеску, з огляду на наступне.

Порядок стягнення заборгованості з платників єдиного внеску встановлений Інструкцією «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5. Зокрема п.6.3 вищевказаної Інструкції встановлює, що органи Пенсійного фонду України надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або актів звірок з органами податкової служби сум доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях - розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті; б) якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску; в) якщо платник на кінець звітного базового періоду борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку «а» вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску, або актом про суми розбіжностей щодо сум доходу (прибутку), заявлених у звітності до Пенсійного фонду та задекларованих у річній податкових деклараціях фізичними особами - підприємцями чи особами, які забезпечують себе роботою самостійно, або повідомленням - розрахунком на всю суму донарахованого єдиного внеску. У випадку «б» та/або «в» вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

З 01 січня 2011 року на адресу позивача від відповідача не надходили вимоги із зазначенням суми заборгованості зі сплати єдиного внеску станом на 01 лютого 2011 року та на 03 березня 2011 року. Тим самим, відповідачем порушено порядок стягнення заборгованості та періодичність надіслання вимог про сплату боргу платникові внеску, встановлений Інструкцією «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Також, в порушення порядку заповнення оскаржуваної позивачем вимоги, відповідачем не вказаний термін на оскарження цієї вимоги. За таких обставин, винесена відповідачем вимога від 06 січня 2012 року № Ю-1501 не відповідає за формою вимогам Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 27 вересня 2010 року № 21-5.

Крім того, актом звірки від 23 листопада 2011 року, проведеної між позивачем та відповідачем відносно зарахування управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська сум, сплачених дочірнім підприємством «БМУ-Термо» в рахунок погашення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 23 листопада 2011 року, виявлені розбіжності між призначенням платежу, вказаних у платіжних дорученнях позивача - дочірнього підприємства - «БМУ-Термо» та фактичним зарахуванням відповідачем сплачених сум. Так із акту звірки позивачу стало відомо, що відповідачем змінено напрямок зарахування платежів, здійснених позивачем в рахунок погашення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З 01 січня 2011 року станом на дату звернення позивача до суду на адресу дочірнього підприємства «БМУ-Термо» не надходило жодного повідомлення від органу Пенсійного фонду про суми розподілу сплачених позивачем грошових коштів. Відповідачем в даному випадку допущено порушення п. 6.10 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року в цій справі у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та задовольнити позовні вимоги.

На обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, що і в обґрунтування позову.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI), яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно ч.2 ст.6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч.8 ст.9 зазначеного Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Відповідно до ст.25 Закону № 2464-VI, рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Порядок стягнення заборгованості з платників встановлений Інструкцією «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року за №21-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289 (далі - Інструкція № 21-5).

Згідно з п.6.3 Інструкції № 21-5, органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або актів звірок з органами податкової служби сум доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;

б) якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску;

в) якщо платник має на кінець звітного базового періоду борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку «б» та/або «в» вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Пунктом 6.4 Інструкції № 21-5 встановлено, що вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, актів звірок з органами податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що дочірнє підприємство «БМУ-Термо» (ідентифікаційний код 30921326) з 18 квітня 2000 року зареєстровано Слов'яносербською районною державною адміністрацією Луганської області в якості юридичної особи (а.с.10).

6 лютого 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська була сформована та надіслана на адресу позивача вимога про сплату боргу № Ю-1501, відповідно до якої заборгованість дочірнього підприємства «БМУ-Тером» станом на 1 січня 2012 року становить 598689,07 грн. (а.с.57).

Зазначена вимога була отримана позивачем 12.01.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.57зв.).

Оскаржувана вимога про сплату єдиного внеску від 6 січня 2012 року № Ю-1501 була сформована на підставі даних особових рахунків платника на всю суму боргу станом на 1 січня 2012, відповідно до вимог п.6.4 Інструкції № 21-5.

Суд вважає, що вимога управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська відповідає нормам діючого законодавства, порушень при її формуванні та надісланні судом не встановлено, з огляду на наступне.

Оскаржувана вимога винесена повноважним на те органом, в установлений законом строк.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 1 лютого 2011 року дочірнє підприємство «БМУ-Термо» не мало заборгованості по єдиному соціальному внеску, у зв'язку із чим управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська вимога станом на 1 лютого 2011 року на адресу позивача не формувалась та відповідно не надсилалась.

Станом на 1 березня 2011 року заборгованість позивача по єдиному внеску склала 182172,49 грн. На зазначену суму боргу відповідачем була сформована та надіслана дочірньому підприємству «БМУ-Термо» вимога від 9 березня 2011 року № 42У (а.с.58). У березні 2011 року позивачем було перераховано кошти у сумі 103668,52 грн., у зв'язку із чим сума несплаченого боргу, вказаного у вимозі від 9 березня 2011 року № 42У станом на 1 квітня 2011 року залишилась в розмірі 78603,97 грн., та була включена у вимогу від 7 квітня 2011 року № Ю-114У (а.с.59), яка отримана позивачем 18 квітня 2011 року (а.с.59зв.).

За таких обставин суд вважає необґрунтованими доводи позивача стосовно бездіяльності з боку відповідача щодо не надіслання на адресу дочірнього підприємства «БМУ-Термо» вимог із зазначенням суми заборгованості зі сплати єдиного внеску станом на 1 лютого 2011 року та 1 березня 2011 року. Відповідно, необґрунтованими є також доводи позивача про порушення відповідачем періодичності надіслання вимог про сплату боргу платникові єдиного внеску, що в свою чергу, на думку позивача призвело до порушення його прав на ознайомлення із вимогами та їх узгодження, оскільки перша вимога на адресу позивача була сформована та надіслана станом на 1 березня 2011 року. Відповідно, позивачу було відомо про суму нарахованого єдиного внеску ще у березні 2011 року, однак дочірнім підприємством «БМУ-Термо» вимога від 9 березня 2011 року № 42У у встановленому законом порядку оскаржена не була.

Стосовно доводів позивача щодо порушення порядку заповнення вимоги про сплату боргу, а саме те, що була не заповнена графа «Дата набрання чинності вимоги про сплату боргу», суд зазначає, що формальне порушення заповнення бланку вимоги про сплату єдиного внеску не є підставою для скасування такої вимоги і тим самим не сплати позивачем існуючої заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Посилання позивача на зміну призначення відповідачем платежу та напрямок його зарахування суд не бере до уваги, оскільки відповідачем не змінювалось призначення платежу (сплата єдиного внеску), а всі суми були спрямовані на сплату єдиного внеску, що підтверджується карткою особового рахунку.

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції № 21-5 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

При цьому протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного періоду орган Пенсійного фонду складає повідомлення про суми розподілу сплачених коштів за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції, яке надсилається (вручається) такому платнику. Корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду.

Повідомлення вважається надісланим (врученим) платнику, якщо його передано службовій особі юридичної особи або фізичній особі - підприємцю, особі, яка забезпечує себе роботою самостійно, під підпис або надіслано простим поштовим відправленням. Дата відправлення проставляється на корінці повідомлення.

Суд не бере до уваги доводи позивача щодо не надходження на його адресу з 1 січня 2011 року повідомлень про суми розподілу сплачених коштів, оскільки додаток 8 до Інструкції № 21-5 складається при наявності розподілу суми коштів та наявності заборгованості з недоїмки, пені та штрафних санкцій. За відсутності зазначених складових, а саме недоїмки, пені і штрафних санкцій, перерозподіл не провадиться, а відповідні суми зараховуються на погашення заборгованості у порядку календарної черговості її виникнення, тобто, органом Пенсійного фонду здійснюється не перерозподіл, а зарахування сплачених грошових коштів за призначенням платежу «сплата страхових внесків» в порядку календарної черговості виникнення недоїмки, враховуючи відсутність застосування до позивача фінансових санкцій та не нарахування пені.

Тому управлінням пенсійного фонду України в Жовтневому районі у м. Луганську 10 січня 2012 року було складено та надіслано на адресу відповідача повідомлення про розподіл суми сплачених коштів від 6 грудня 2011 року та від 16 грудня 2011 року, а саме про перерозподіл суми сплачених коштів на погашення недоїмки та штрафної санкції, які отримані відповідачем 12 січня 2012 року (а.с.60-63).

Крім того, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року у справі №2а/1270/1021/2012, відмовлено повністю в задоволенні позову дочірнім підприємством «БМУ-Термо» до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганськ про визнання дій неправомірними, зобов'язання зарахувати перераховані дочірнім підприємством «БМУ-Термо» грошові кошти у відповідності з призначенням платежу, зазначеному у платіжних дорученнях від 06.12.2011 року № 1318, від 06.12.2011 року №1319, від 06.12.2011 року №1322, від 06.12.2011 року №1381, від 06.12.2011 року №1384, від 06.12.2011 року №1386, від 06.12.2011 року №1388, від 06.12.2011 року №1389, від 06.12.2011 року №1390, від 19.01.2012 року №7, від 19.01.2012 року №9, від 20.01.2012 року №11, від 20.01.2012 року №12 (а.с.83-85).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «БМУ-Термо» - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2012 року у справі № 2а/0570/11121/2012 за позовом дочірнього підприємства «БМУ-Термо» до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про визнання незаконною бездіяльність та визнання недійсною вимоги про сплату боргу від 06 січня 2012 року № Ю-1501 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.О.Шишов