Decision № 27063542, 14.08.2012, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.12 Справа№ 5015/2991/12

За позовом: Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шувар", м. Львів

про: стягнення 11 397,79 грн. заборгованості за Договором № 674/А про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2001 року

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

від позивача Карвацька З.З.. -представник (довіреність № 14 від 15.02.2011 р.)

від відповідача Рудницький О.І. -представник (довіреність б/н та б/д)

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 14.08.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго", м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шувар", м. Львів про стягнення 11 397,79 грн. заборгованості за Договором № 674/А про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2001 року, з яких: 11 104,37 грн. -основний борг, 244,15 грн. - пеня, 49,27 грн. -3% річних.

Ухвалою суду від 20.07.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 14.08.2012 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, надав докази постачання теплової енергії в гарячій воді, розрахунок суми позовних вимог та просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав через канцелярію суду письмове пояснення № 17746 від 14.08.2012 р. по суті спору, в якому повідомив про часткове погашення заборгованості перед позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

01.11.2001 р. між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шувар»укладено договір №674/А про постачання теплової енергії в гарячій воді.

На підставі вказаного договору енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором №674/А.

Таким чином, між сторонами договору виникло майново-господарське зобов'язання передбачене ст. 275 Господарського кодексу України, а саме договір енергопостачання.

Згідно з ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 6.3 договору від 01.11.2001 року споживач до 15-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань по договору перед позивачем щодо оплати отриманої теплової енергії належним чином не виконував, внаслідок чого у нього станом на 25.06.2011 виникла заборгованість у розмірі 11 397,79 грн., однак, відповідачем 14.08.2012 подано пояснення № 17746 від 14.08.2012 р. та додане до нього платіжне доручення № 3843 від 19 липня 2012 р. згідно якого відповідач оплатив частину боргу, а саме 3003,29 грн. Відтак сума боргу була сплачена частково відповідачем на день подання позовної заяви у зв'язку з чим в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно п.7.2.3 договору від 01.11.2001 року споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. Таким чином, за порушення умов договору (п.7.2.3 Договору) та вимог діючого законодавства, відповідачу була нарахована пеня у розмірі 244,15 грн.

Крім того, відповідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, відповідно до розрахунків позивача, відповідач повинен сплатити 49,27 грн. -3% річних за користування чужою грошовою сумою відповідно до доданого позивачем розрахунку.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати у відповідності до ст.49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 1 січня 2012 року розмір мінімальної заробітної плати становив 1073,00 грн., відтак відповідач повинен був сплатити 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 1609,50 грн.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно платіжного доручення № 5657 від 13 липня 2012 року позивач сплатив 1653,00 грн. судового збору.

Таким чином, різниця сплаченого судового збору в розмірі 43 грн. 50 коп. підлягає поверненню позивачу.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шувар", м. Львів, вул. Чукаріна,6 (р/р 26009240553001, МФО 325321, Код ЄДРПОУ 20777340) на користь Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів, вул. Д. Апостола,1 (ПАТ «Мегабанк»р/р 26007321, МФО 385413 ідентифікаційний код 05506460, індивідуальний податковий номер 055064613028) 8101 грн. 08 коп. основного боргу, 244 грн. 15 коп. пені, 49 грн. 27 коп. 3% річних та 1185,00 грн. судового збору.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5. У решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

6. Повернути позивачу суму зайво сплаченого судового збору у розмірі 43,50 грн.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.08.2012 р.

Суддя Деркач Ю.Б.