Справа № 1625/3581/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" жовтня 2012 р. Полтавський районний суд Полтавської області
у складі головуючого судді Цибізової С.А.
при секретарі Сулимка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини, в обґрунтування своїх позовних вимог зазначила , що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, яка проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні, тому просить стягти аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі визначеному судом.
Позивачка в судове засідання не зявилася надавши заяву про розгляд справи за її відсутності та заявлені позовні вимоги уточнила, зазначивши, що просить стягнути з відповідача на її корись на утримання дитини ? частину всіх видів заробітку останнього, уточнені вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не зявився надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує та згоден сплачувати на утримання дитини ? частину всіх видів заробітку.
Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
Згідно матеріалів справи 09.08.2012 року рішенням Полтавського районного суду Полтавської області між сторонами шлюб було розірвано. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час дитина проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що відповідач участі у матеріальному забезпеченні дитини не приймає.
Враховуючі обставини по справі, суд вважає, що відповідач в змозі надавати матеріальну допомогу на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 59- 61, 88, 208-218 ЦПК України, ст. 180, 183, 199 Сімейного Кодексу України, -
в и р і ш и в :
ОСОБА_4 Володимирівни задовольнити;
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця: АДРЕСА_1,працюючий водієм АТЗ ПП «Справа»м. Полтава, провул. Кооперативний,8а, к.79, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії КО 439357 виданий Полтавським РВ УМВС України в Полтавській області 09.10.2002 року, інші відомості суду не відомі на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт серії КО 728349 виданий Полтавським РВ УМВС України в Полтавській області 18.12.2007 року, інші відомості суду не відомі, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця починаючи з 28.08.2012 року;
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень 60 коп.);
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць;
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі десяти днів з моменту проголошення , а учасниками , що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Суддя:
ОСОБА_5
The court decision No. 26906338, Poltava District Court of Poltava Oblast was adopted on 04.10.2012. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 1625/3581/12. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: