№ 26774539, 17.10.2012, Donetsk District Administrative Court

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/12137/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лазарєва В.В.

при секретарі Бобирь Г.Г.

за участю:

прокурора Хейфець Р.В.,

представника позивача Кондратенка О.В.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 14077,79 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Донецька, який діє в інтересах держави в особі Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 14077,79 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що до центру зайнятості звернулася ОСОБА_2 з метою пошуку роботи. Згідно заяви останньої їй був присвоєний статус безробітної та призначена допомога по безробіттю. Проте, в ході перевірки даних було встановлено, що ОСОБА_2 під час перебування на обліку у центрі зайнятості виконувала роботи в ТОВ «ТАС-ФІНАНС КОНСАЛТІНГ» та отримувала дохід. Отже, за результатами розслідування позивачем було прийнято рішення про повернення відповідачем допомоги по безробіттю на суму у розмірі 14077,79 грн. з 16.06.2011 по 27.02.2012 року. Просив задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, ОСОБА_2 звернулася до Донецького міського центру зайнятості з метою пошуку роботи.

Згідно із заявою відповідача від 16.06.2011 року (а.с. 8), він просив надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Також, ОСОБА_2 зазначила, що на час подання заяви вона пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та на пенсію за вислугу років, не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю на займається.

Вказала, що у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, зобов'язується добровільно повернути зайво виплачене їй матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

ОСОБА_2 був присвоєний статус безробітної та розпочата виплата допомоги по безробіттю з 16.06.2011 року, що підтверджується даними витягу із наказів (а.с. 43).

Як вбачається з витягу із наказів (а.с. 43), 19.03.2012 року відповідач був знятий з обліку центру зайнятості відповідно до п. 20 «Порядок реєстрації, переєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних», а саме: 27.07 у зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю, або неповідомлення ДСЗ про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку відповідно до абзацу 14 пп. 1 п. 20 Порядку.

Підпунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття» виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, в тому числі контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

За результатами звірки з Державною податковою адміністрацією України, центром зайнятості було виявлено факт приховування відомостей про те, що ОСОБА_2 працювала (виконувала роботу згідно цивільно-правового договору) та отримував дохід в період перебування на обліку у центрі зайнятості.

Згідно відповіді директора ТОВ «ТАС-Фінанс Консалтинг» № 1302/1 від 13.02.2012 року (а.с. 10), договору доручення № 590000322 від 04.01.2011 року (а.с. 11-12) та додаткової угоди від 15.02.2011р. до договору № 590000322 від 04.01.2011р. ОСОБА_2 у період з 01.06.2011 по 31.12.2011 року працювала (виконувала роботи) в ТОВ «ТАС-Фінанс Консалтинг».

Згідно актів наданих послуг згідно з договором доручення № 590000322 від 04.01.2011р., ОСОБА_2 у період з 01.06.2011 по 31.12.2011 року отримувала дохід в ТОВ «ТАС-Фінанс Консалтинг» (а.с. 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20).

Відповідно до п. а ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» № 804-XII від 01 березня 1991 року (із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість» від 23.02.2006, № 3483-IV) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно п. 4 ч. 5 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття» тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі: звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін (на 90 календарних днів); звільнення з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України (на 90 календарних днів); приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю; порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного, а також недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню; перереєстрації безробітного, який був знятий з обліку за невідвідування державної служби зайнятості більше 30 календарних днів без поважних причин та не сприяв своєму працевлаштуванню; припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості.

У відповідності до витягу із наказів (а.с. 43), 09.07.2012 р. позивачем було прийнято рішення про повернення виплат у встановленому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю ОСОБА_2 за період з 16.06.2011 по 27.02.2012 року становить у розмірі 14077,79 грн., що підтверджується довідкою Донецького міського центру зайнятості (а.с. 22).

Пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 вказаної статті Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6.14. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за N 915/5136.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідачем не було надано суду жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, у зв'язку з чим суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача підлягає стягненню незаконно отримана сума допомоги по безробіттю в розмірі 14077,79 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 14077,79 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1) на користь Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття по безробіттю у розмірі 14077 (чотирнадцять тисяч сімдесят сім) грн. 79 коп. на розрахунковий рахунок № 37176002002327, код ЄДРПОУ 25671511, МФО 834016 УДКС України в м. Донецьку Донецької області.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 17 жовтня 2012 року в присутності представника позивача.

Постанова виготовлена у повному обсязі 22 жовтня 2012 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Лазарєв В.В.