Court ruling № 26543136, 24.10.2012, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

24.10.12

Справа № 5009/3961/12

Суддя Місюра Людмила Сергіївна, розглянувши матеріали

За адміністративним позовом Приватного підприємства „Промто Плюс” (69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 158-б)

До Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (державний виконавець Гуцуляк О.І.) (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів. буд. 6)

Про скасування постанови Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про арешт коштів боржника ВП № 34690218 від 16.10.2012р.

В С Т А Н О В И В:

У прийнятті адміністративного позову вих. № 224 від 22.10.2012 року слід відмовити на підставі п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з тим, що позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах.

23.10.2012 року за вх. № 4216/09-05 до господарського суду Запорізької області надійшов адміністративний позов Приватного підприємства „Промто Плюс” (надалі - позивач) до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (надалі –відповідач) про скасування постанови відповідача про арешт коштів боржника ВП № 34690218 від 16.10.2012 року, заявлена одночасно за правилами ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) та ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України).

Однак, ст. 105 КАС України визначає форму та зміст адміністративного позову, який подається до адміністративного суду.

Позивач фактично звернувся з адміністративним позовом до господарського суду, тобто, суду іншої юрисдикції.

Господарські суди не розглядають адміністративні позови.

Позивач в адміністративному позові оскаржує дії виконавчої служби (відповідача), посилаючись на ст. 1212 ГПК України.

Дійсно відповідно до приписів ГПК України, оскаржувати дії (бездіяльність) органів виконавчої служби можна в порядку, передбаченому ст. 1212 ГПК України.

Зазначена стаття передбачає, що дії (бездіяльність) органів виконавчої служби можна оскаржити шляхом подання до господарського суду не позовної заяви, а звернувшись до господарського суду із відповідною скаргою на дії (бездіяльність) виконавчої служби.

При цьому, скарга розглядається не сама по собі, в окремому провадженні, а в межах вже наявної господарської справи, в якій був виданий відповідний виконавчий документ (наказ суду).

Як зазначено в п. 9.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року, “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід’ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби.

Тобто, відповідна скарга на дії чи бездіяльність виконавчої служби розглядається в межах тієї ж справи, по якій був виданий відповідний виконавчий документ.

Тому, у випадку оскарження дій, бездіяльності, постанов державної виконавчої служби, вчинених з приводу виконання ухвал, рішень, постанов суду, прийнятих відповідно до положень господарського процесуального судочинства, потрібно дотримуватися норм господарського процесуального судочинства, і звертатися до суду з відповідними скаргами (в порядку ст. 121 2 ГПК України) по конкретній господарській справі, у даному випадку по справі № 9/5009/6980/11.

Скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії…, в рамках статті 121 2 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї статті ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об’єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 1212 ГПК України під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

Вказана правова позиція викладена в п. 9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року, “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”.

Таким чином, адміністративний позов про скасування постанови виконавчої служби не може бути розглянутий в порядку Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи все вищевикладене, ПП „Промто Плюс” не позбавлене права, відповідно до ст. 121 2 ГПК України, звернутися до господарського суду зі скаргою на дії виконавчої служби у справі № 9/5009/6980/11.

Керуючись п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У прийнятті позовної заяви відмовити.

Позовну заяву і додані до неї документі повернути позивачу.

Додаток: сім аркушів, у т.ч. оригінали: адміністративного позову вих. № 224 від 22.10.2012 року на двох аркушах, квитанції № 8412.340.1 від 22.10.2012 року на суму 32 грн. 28 коп. (судовий збір), фіскального чеку № 3705 від 22.10.2012 року та опису вкладення у цінний лист від 22.10.2012 року.

Суддя Місюра Л.С.