Decision № 2653717, 12.11.2008, Commercial Court of Volyn Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ

від "12" листопада 2008 р. по справі № 01/121-38

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Союз-Луцьк”,с. Струмівка, Волинська область

до державного підприємства “Камінь-Каширський держлісгосп”, м. Камінь-Каширський

про стягнення 20354,87 грн.,

суддя Якушева І.О.

Представники:

від позивача: Бичков Р.О. (дов. №5 від 27.05.2008р.),

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 20354,87 грн., з них: 17 431,19 грн. заборгованості за переданий на підставі договору поставки № 64 від 3.01.2008р. товар, 1640,15 грн. пені за період з 27.02.2008р. по 15.10.2008р., 1013,92 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з березня по вересень 2008р., 269,61 грн. процентів річних за період з 27.02.2008р. по 15.10.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений, не з'явився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Відповідно до ст.75 ГПК України у разі неподачі відзиву на позовну заяву справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату розгляду справи, проте не з'явився в судове засідання, не подав заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

встановив:

3.01.2008р. між сторонами у справі було укладено договір поставки № 64, згідно з п.п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію в асортименті, кількості та за ціною, визначеними у підписаних сторонами специфікаціях.

Згідно п.п. 2.2., 2.3. договору поставка продукції здійснюється партіями. Строк поставки кожної партії продукції: протягом 10 днів з моменту підписання сторонами специфікації на партію продукції. Датою поставки є дата виписки постачальником товарної накладної.

Пунктом 3.1., 3.3. даного договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем протягом 20 календарних днів з дати поставки партії продукції.

На виконання умов договору №64 від 3.01.2008р. позивач передав відповідачу товару на загальну суму 17880,79 грн., а відповідач його отримав, що підтверджується видатковими накладними № 1171 від 06.02.2008р., № 3136 від 20.03.2008р., № 3137 від 20.03.2008р., № 3300 від 25.03.2008р., № 3301 від 25.03.2008р.

4.02.2008р. відповідачем було оплачено 1000 грн.

В рахунок сплати отриманого за спірними накладними товару позивачем зараховано 449,60 грн., решту - 550,40 грн. віднесено в рахунок оплати заборгованості, яка існувала у відповідача станом на 1.01.2008р.

З врахуванням наведеного, залишок заборгованості відповідача на момент розгляду справи складає 17 431,19 грн. Доказів оплати або доказів на спростування цієї заборгованості відповідач суду не подав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 599, 655 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 17 431,19 грн. заборгованості за переданий йому товар обґрунтована і підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 5.2. договору відповідач за прострочку оплати продукції повинен сплатити позивачу пеню в розмірі 0,05% від простроченої до сплати суми за кожний день прострочки.

Позивач просить стягнути з відповідача 1640,15 грн. пені за період з з 27.02.2008р. по 15.10.2008р., тобто за 8 місяців.

Проте договором №64 від 3.01.2008р. не передбачено нарахування пені у більш тривалі строки, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає до задоволення на суму 50,36 грн. пені за період з 27.02.2008р. по 27.08.2008р., виходячи з розрахунку: 550,4*183*0,05%/100=50,36 грн., на суму 851,76 грн. за період з 09.04.2008р. по 09.10.2008р., виходячи з розрахунку: 9308,82*183*0,05%/100=851,76 грн., на суму 696,62 грн. за період з 25.04.2008р. по 15.10.2008р., виходячи з розрахунку: 7571,97*184*0,05%/100=696,62 грн.; в позові про стягнення 13,48 грн. пені за період з 28.08.2008р. по 15.10.2008р., 27,95 грн. за період з 10.10.2008р. по 15.10.2008р., а всього на суму 41,43 грн. слід відмовити.

Разом з цим, з відповідача за прострочення платежу відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України слід стягнути 1013,92 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з березня по вересень 2008р., 269,61 грн. процентів річних за період з 27.02.2008р. по 15.10.2008р.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід відшкодувати позивачу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 599, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.230, п.6 ст.232 Господарського кодексу України ст.ст. 44, 49, ст.ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства “Камінь-Каширський держлісгосп” (Волинська область, м. Камінь-Каширський, вул. Ковельська,42, ЗКПО 00991568, п/р 26000229985030 у Волинському регіональному управлінні КБ «Приватбанк», МФО 303440) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Союз-Луцьк” (Волинська область, с. Струмівка, вул Рівненська, 74, ЗКПО 21747393, п/р 26006070075921 у Волинській області філії АКБ Соціального Розвитку «Укрсоцбанк», МФО 303019) 17 431 грн.,19 коп. заборгованості, 1598грн. 74 коп. пені, 1013 грн. 92 коп. збитків, завданих інфляцією, 269 грн. 61 коп. процентів річних, 203 грн. 13 коп. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, 117 грн 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові про стягнення 41,43 грн. пені відмовити.

Суддя