Court ruling № 26535981, 17.10.2012, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2012 р.Справа № 2-а/1570/1940/2011

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Романішина В.Л.,

за участю секретаря - Фурман А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одеса апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року, у справі за позовом Дочірнього підприємства «БОРОЛ»до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби, за участю прокуратури Одеської області, про визнання недійсним податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року, позов Дочірнього підприємства «БОРОЛ»задоволено, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області № 005092300/0 від 31.12.2010 року.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням податковим органом подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Вимоги скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції не вірно дано оцінку встановленим обставинам у справі, так як податковим органом в ході позапланової виїзної перевірки ДП «БОРОЛ»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2008 року по 31.07.2008 року та з 01.09.2008 року по 31.12.2008р., що підтверджується актом перевірки №2448/23/31609774 від 28.12.2010 року, достовірно встановлено порушення п.п.7.7.2 «а»п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», так як фактичну оплату за березень, квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року неможливо відслідкувати у зв'язку із тим, що даний період був охоплений плановою виїзною документальною перевіркою.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу ДПІ у Біляївському районі Одеської області №736 від 26.11.2010 року, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ДП «БОРОЛ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у сумі 737379,00 грн., за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2008 року по 31.07.2008 року та з 01.09.2008 року по 31.12.2008 року, що зафіксовано актом № 2448/23/31609774 від 28.12.2010 року, в ході якої встановлено порушення п.п.7.7.2 «а»п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме фактичну оплату за березень, квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року неможливо відслідкувати у зв'язку із тим, що даний період був охоплений плановою виїзною документальною перевіркою.

Податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2010р. та розрахунком суми бюджетного відшкодування, позивачем задекларовано бюджетне відшкодування з ПДВ на рахунок у банку платника в сумі 737379,00 грн.

За розрахунком суми бюджетного відшкодування: -залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 737379,00 грн.; частина залишку від»ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальниками таких товарів (послуг) становить 737379,00 грн.; сума, що підлягає відшкодуванню становить 737379,00 грн.

Сума заявленого бюджетного відшкодування, згідно додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010 року, ДП «Борол» виникла за рахунок від»ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 737379,00 грн. у наступних звітних періодах:- березень 2008 року у сумі 114573,00 грн., квітень 2008 року у сумі 195440,00 грн., травень 2008 року у сумі 86814,00 грн., червень 2008 року у сумі 257502,00 грн., липень 2008 року у сумі 7019,00 грн., вересень 2008 року у сумі 28481,00 грн., жовтень 2008 року у сумі 8107,00 грн., листопад 2008 року у сумі 6613,00 грн., грудень 2008 року у сумі 32830,00 грн.

В результаті перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №005092300/0 від 31.12.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 737379,00 грн., за жовтень 2010р.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо правомірності формування податкового кредиту виходячи з наступного.

Право підприємства на формування податкового кредиту визначено п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість.

Судовою колегією встановлено, що сума заявлена позивачем до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010р., складає 737379,00 грн., та заявлена з дотриманням вищенаведених вимог, а саме вказані суми сплачені позивачем як отримувачем товарів (послуг) в ціні отриманих товарів (послуг) та віднесені на підставі належним чином оформленим податкових накладних до складу податкового кредиту, що підтверджується платіжними дорученнями, банківськими виписками (а.с.7-33, 153-244 том І, 1-18, том ІІ), податковими накладними, видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, договорами, (а.с. 1-190, том ІІІ, 2-190, том ІУ).

В даному випадку товарність проведених господарських операцій підприємством не заперечується податковим органом, а тому судом першої інстанції правильно визначено право підприємства на бюджетне відшкодування.

Висновок податкового органу щодо неможливості відслідкувати формування податку у зв'язку із тим, що даний період був охоплений плановою виїзною документальною перевіркою, є безпідставним та суперечить суті завдань податкової служби визначеної ст.2 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні, так як жодних перешкод з боку підприємства для проведення перевірки не здійснено, однак право останнього поставлено в залежність від періоду проведення контролюючим органом перевірок.

Враховуючи вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАСУ, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

головуючий О.В. Яковлєв

судді А.В. Бойко

В.Л. Романішин