Decision № 26528330, 16.10.2012, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3029/12 вх. № 3029/12

Господарський суд Харківської області у складі:

Головуючий суддя Савченко А.А.

судді: Лаврова Л.С. , Ковальчук Л.В.

при секретарі судового засідання Яковенко К.І.

за участю:

позивача : не з'явився

відповідача: Січна-Литвинова Л.О., дов. №б/н 24.01.12р.

3-ої особи: не з'явився

розглянувши справу за позовом ПП "Стрівер", м. Харків

до ТОВ "Техекс-газ", м. Харків

3-я особа - Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, м. Харків

про стягнення 48659,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 48659,76грн. Свої вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем обов*язку сплатити отриманий від позивача товар за видатковими накладними №№ РН-0000019 від 19.08.09р. та РН-0000020 від 21.08.09р. за вимогою про оплату від 21.06.2012р., яка була отримана відповідачем 21.06.2012р., внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

У призначене судове засідання представник позивача не з*явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог позивача заперечує в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов та поясненнях, наданих в судовому засіданні. Зокрема, стверджує про те, що правовідносини сторін стосовно постачання щебеню та піску за спірними накладними врегульовані умовами договорів № 47 від 17.08.2009р. та № 26 від 20.03.2009р., тому твердження позивача про те, що постачання щебеню та піску було здійснене поза межами будь-якого договору є безпідставним. Крім того, стверджує про те, що товариством не було отримано претензії № 1/06 від 21.06.2012р., якою позивач обґрунтовує свої вимоги, на підтвердження чого надав витяг з журналу реєстрації вхідних документів.

Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про залишення позову без розгляду з підстав нез'явлення представника позивача в судове засідання та ненадання витребуваних документів. Судова колегія вважає необхідним в задоволенні клопотання відмовити, оскільки ухвалами суду явка представників сторін не була визнана обов'язковою, а справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в судове засідання не з'явився, але 16.10.2012р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначається про те, що між сторонами було укладено договір № 47 на відновлення асфальтобетонного покриття шляхів та тротуарів від 17.08.2009р.,( реконструкція теплових мереж за договором № 26 від 20.03.2009р.) в межах якого 21.08.2009р. було поставлено за видатковою накладною РН-0000020 пісок на суму 98568 грн. та щебінь на суму 28319,04 грн. за накладною РН-0000010. В передачі цих матеріалів приймали участь представники сторін та третьої особи. Через певні об'єктивні чинники третя особа, як Замовник не розрахувалась з відповідачем як Генеральним підрядником, що потягло за собою неможливість його розрахунків з Субпідрядником, позивачем по справі. На даний час документи на оплату кредиторської заборгованості в сумі 83743,20 грн. направлено до міського управління Державного казначейства в Харківській області. Третьою особою до відзиву надано довідки про виконані роботи та про заборгованість та низку актів виконаних робіт за договором підряду № 26 від 20.03.2009р.

Судова колегія, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановила наступне.

За видатковою накладною РН-0000020 від 21.08.2009р. позивачем було поставлено відповідачу пісок на суму 98568 грн., а за видатковою накладною РН-0000010 від19.08.2009р. щебінь дорожній на суму 28319,04 грн. В графі «замовлення» зазначено рахунок-фактуру № СФ-0000018 від 17.08.2009р. Копії цього рахунку-фактури позивачем до матеріалів справи не надано. Всього позивачем було поставлено відповідачу товару на суму 126887,04 грн. Позивачем надано до матеріалів справи платіжне доручення № 683 від 26.07.2011р., за яким відповідачем було перераховано позивачу 78233,28 грн. з зазначенням призначення платежу « плата за матеріали згідно рах.». Тобто в платіжному дорученні не зазначено ані номеру рахунку-фактури, що є підставою для оплати, ані номеру видаткових накладних, за якими було здійснено поставку спірного товару.

Обґрунтовуючи правові підстави заявленого позову, позивач посилається на те, що поставка була позадоговірною, тому відповідачеві було надано лист з вимогою про оплату недоплаченої суми у розмірі 48659,76 грн. у відповідності до ст.530 ЦК України у семиденний строк з дня отримання листа, але оплати не здійснено, внаслідок чого утворилась заборгованість за цими поставками у вищевказаній сумі.

Позивачем до матеріалів справи надано ксерокопію листа від 21.06.2012р. № 1/06 з вимогою про оплату 48659.76 грн., на якому у правому нижньому куті міститься напис «прийнято 21.06.2012р.». Будь-які дані щодо призвіща, посади особи, якою було прийнято цей лист, печатка юридичної особи - відповідача, відсутні. Ці обставини унеможливлюють визнання цього документу належним доказом отримання відповідачем вимоги про оплату в порядку, встановленому чинним законодавством. Крім того, відповідачем до матеріалів справи надано витяг з журналу реєстрації вхідних документів, в якому відсутня жодна інформація стосовно надходження цього листа відповідачеві.

Ухвалами суду позивача було зобов'язано надати до суду докази надсилання відповідачу вимоги про оплату, але жодного доказу на підтвердження вказаної дії позивачем до матеріалів справи не надано. За таких обставин судова колегія вважає недоведеним належними доказами факт вручення відповідачеві вказаного документа.

Крім того, при дослідженні матеріалів справи встановлено, що у спірний період ( серпень 2009р.) між сторонами діяв договір № 47 на відновлення асфальтобетонного покриття шляхів та тротуарів, за змістом якого позивач (Субпідрядник) прийняв на себе обов'язки з виконання робіт по відновленню асфальтобетонного покриття на проїзних частинах шляхів та тротуарів по Білгородському спуску. Матеріали справи свідчать, що цей договір є пов'язаним з договором підряду № 26 від 20.03.2009р., який було укладено між відповідачем (Підрядником) та третьою особою (Замовником) на виконання робіт з реконструкції теплових мереж між камерами МК-2242 та МСК-2243 по Білгородському спуску в м. Харкові.

Третьою особою до матеріалів справи надано низку актів та довідок, які є підписаними представниками сторін та третьої особи, за змістом яких у серпні 2009р. при реконструкції теплових мереж між камерами МК-2242 та МСК-2243 по Білгородському спуску в м. Харкові виконувались роботи з використанням піску та щебеню. Пунктом 5.4.2 договору № 47 обов'язком позивача є забезпечення об'єкту будівельними матеріалами та обладнанням у відповідності до п.1.1.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позивачем не доведено, що поставка за видатковою накладною РН-0000020 піску на суму 98568 грн. та щебеню на суму 28319,04 грн. за накладною РН-0000010 є позадоговірною та правовідносини сторін щодо спірного постачання товару не врегульовані умовами вищевказаних договорів.

Оскільки предметом позову є стягнення заборгованості, а правовою підставою заявленого позову позадоговірне постачання та звернення до відповідача з вимогою про оплату у відповідності до ст.530 ЦК України, суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами бездоговірне постачання спірного товару за спірними накладними та, відповідно, виникнення обов'язку відповідача з оплати поставленого товару у відповідності до вимог ст.530 ЦК України.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п.4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України на стороні, що подала позов лежить зобов'язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а позивачем не подано доказів на підтвердження своїх вимог. Докази, надані позивачем, є неналежними.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги пояснення представників сторін та третьої особи, судова колегія дійшла висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст.. 1,2,10,12 , 33,47,49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Повне рішення складено 18.10.2012 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Савченко А.А. Лаврова Л.С. Ковальчук Л.В.