Decision № 26509721, 16.10.2012, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/11789-2012 16.10.12

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»провідшкодування шкоди в порядку регресу,

Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився,від відповідача: не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо»(далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 8.552,04 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 8.552,04 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/11789-2012 та призначено до розгляду на 10.09.2012.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази у сторін.

У судове засідання 16.10.2012 представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили хоча були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду була надіслана сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

Згідно даних зазначених позивачем у позовній заяві, місцезнаходженням Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо»є вул. 8 Марта, 34 у м. Запоріжжя, 69000.

Як вбачається з поштового повідомлення, ухвалу суду від 30.08.2012 було надіслано на адресу позивача, що зазначена у позовній заяві. Зазначена ухвала суду була отримана уповноваженим представником позивача 03.09.2012 про що свідчить відмітка на повідомлені про вручення поштового відправлення.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»визначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи встановлене вище, суд приходить до висновку, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач явку своїх представників в судове засідання не забезпечив проте надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти заявлених позовних вимог заперечував частково, визнав позовні вимоги на суму 7.608, 62 грн. Відповідач обґрунтував свої заперечення положеннями ст.ст. 22 та 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" та положеннями Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»відповідно до яких відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу (8.208,62 грн.), розрахованого у порядку встановленому законодавством, а не вартість матеріального збитку завданого в результаті ДТП власнику транспортного засобу (8.957,04 грн.), як про це зазначає позивач. Крім того відповідач заперечував позовні вимоги в частині стягнення передбаченої полісом №ВЕ/7136655 франшизи у розмірі 510,00 грн.

У судовому засіданні 16.10.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо»та Рудяченко Сергієм Борисовичем (далі -страхувальник) 28.10.2005 було укладено договір страхування наземного транспорту № KGH3AK0957 (далі -Договір), за яким було застраховано автомобіль марки «ЗАЗ -Daewoo T13110»державний номер ВА 7660 АВ.

В місті Кіровограді 02.02.2011 по вул. Мурманській сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу марки «ЗАЗ -Daewoo T13110»державний номер ВА 7660 АВ, який належить на праві власності Рудяченко Сергію Борисовичу та перебував під керуванням Рудяченко Олександра Сергійовича та транспортного засобу марки «Renault Scenic», д.н. ВА 5112 АК, який належить на праві власності Швидкому Олександру Леонідовичу та перебував під його керуванням.

Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено автомобіль марки «ЗАЗ -Daewoo T13110»державний номер ВА 7660 АВ.

Постановою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 07.04.2011 у справі № 3-602/11 Швидкого Олександра Леонідовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

З метою визначення вартості матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля марки «ЗАЗ -Daewoo T13110»державний номер ВА 7660 АВ, позивач замовив у ФОП Мар'ян Д.В. (кваліфікаційне свідоцтво суб'єкта оціночної діяльності № 7264 від 12.12.2009) звіт про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу. Згідно зі звітом № 010/2 від 05.02.2011 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «ЗАЗ -Daewoo T13110»державний номер ВА 7660 АВ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 8.208,62 грн.

Позивач відповідно до страхового акту № К-69 від 13.03.2011, звіту № 010/2 від 05.02.2011 та на підставі заяви страхувальника виплатив страхове відшкодування у розмірі 8.552,04 грн., про що свідчать платіжні доручення № 322 від 18.03.2011 та № 323 від 18.03.2011.

Транспортний засіб марки «Renault Scenic», д.н. ВА 5112 АК, застраховано у відповідача згідно полісу № ВЕ/7136655 (3 типу) страхувальником за яким є Швидкий Олександр Леонідович, що підтверджується витягом з Єдиної централізованої бази МТСБУ, що знаходиться в матеріалах справи.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача регресну вимогу № Э.37.7.0.0/77 від 10.04.2011 про виплату страхового відшкодування у розмірі 8.552,04 грн. (отримана уповноваженим представником відповідача 18.04.2011 про що свідчить відмітка на повідомлені про вручення поштового відправлення), але станом на час звернення позивача з позовом до суду відповіді на зазначену заяву відповідачем не надано, виплати страхового відшкодування в порядку регресу не здійснено.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 "Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди"визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Судом установлено, що транспортний засіб марки «Renault Scenic», д.н. ВА 5112 АК, який належить на праві власності Швидкому Олександру Леонідовичу та перебував під його керуванням, застраховано у відповідача згідно полісу № ВЕ/7136655 (3 типу), що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

На час ухвалення судом рішення у даній справі обов'язок по виплаті страхового відшкодування у відповідача настав. Доказів того, що відповідач сплатив позивачу заявлену суму страхового відшкодування до суду не надано.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Враховуючи зазначені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позивачу підлягають відшкодуванню витрати пов'язані саме з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, що відповідно до звіту № 010/2 від 05.02.2011 становить 8.208,62 грн.

Крім того суд зазначає, що підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза -це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів").

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, франшиза становить 510,00 грн. про що зазначив і відповідач у відзиві на позовну заяву.

Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

З урахуванням наведеного суд, враховуючи встановленні обставини дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 7.698,62 грн. (8.208,62 грн. (вартість відновлювального ремонту відповідно до звіту № 010/2 від 05.02.2011) -510,00 грн. (франшиза передбача полісом № ВЕ/7136655) = 7.698,62 грн.)

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо»(69000, м. Запоріжжя, вул. 8 Марта, 34, код ЄДРПОУ 13622789) страхове відшкодування в розмірі 7.698 (сім тисяч шістсот дев'яносто вісім) грн. 62 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1.448 (одна тисяча чотириста сорок вісім) грн. 87 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.10.2012.

Суддя Ониськів О.М.