№ 26492739, 15.10.2012, Odesa District Administrative Court

Справа № 1570/2741/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2012 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

за участю секретаря Борцової С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2012 року № 0000007171 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 9 954,99 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 488,75 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1.) до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000007171 від 11.01.2012 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 9 954,99 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 488,75 грн.

У своєму позові позивач зазначив та представник позивача в судовому засіданні пояснив, що не згоден з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням з наступних підстав.

ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, на думку позивача, протиправно і необґрунтовано зазначило, що СПД ОСОБА_1 порушено пп. 7.2.4, пп. 7.26 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»і не мало право на податковий кредит у сумі 9 954,99 грн., у т.ч. по періодам: у жовтні 2010 р. в сумі 4599,90 грн., у листопаді 2010 р. у сумі 1083 грн., у грудні 2010 р. у сумі 4272,09 грн., обґрунтовуючи свою позицію тим, що контрагент позивача ТОВ «Діалог Прес-1»ліквідоване як платник податку на додану вартість 08.10.2010 р.

Позивач вказує, що на момент здійснення господарських операцій у жовтні-грудні 2010 р. ані ТОВ «Діалог Прес-1», ані СПД ОСОБА_1 не були обізнані з рішенням органу податкової служби про анулювання свідоцтва платника податків. Час внесення вказаних даних до бази даних ДПС України «Анульовані свідоцтва»в акті не зазначений.

СПД ОСОБА_1 зазначає, що правомірність формування податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Діалог Прес-1»підтверджують наступні документи: накладні, податкові накладні, квитанції до прибуткового касового ордеру, які повністю відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, на даний час згідно бази даних ДПС України, відомості щодо анулювання свідоцтва ТОВ «Діалог Прес-1»відсутні, а відповідно до даних з ЄДРПОУ зазначена юридична особа зареєстрована та запис про відсутність за місцем її реєстрації відсутній.

З вищенаведених підстав, позивач вважає правомірним віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по відносинам з контрагентом ТОВ «Діалог Прес-1»у жовтні-грудні 2010 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі і просив задовольнити адміністративний позов повністю.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 95), в яких зазначив, що на підставі ст.ст. 77, 82 Податкового кодексу України, направлення від 30.11.2011 р. № 2206/17-1 та № 2207/22-0 ДПІ у Суворовському районі м. Одеси та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання СПД-ФО ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р., про що складено акт перевірки від 27.12.2011 р. № 7678/17-1/НОМЕР_2. Зазначеним актом встановлено відхилення податкового кредиту позивача з контрагентом ТОВ «Діалог Прес-1»за жовтень 2010 р. на суму 4599,90 грн., за листопад 2010 р. на суму 1083,00 грн., за грудень 2010 р. на суму 4272,09 грн.

Відповідно до інформаційних даних податковим органом встановлено, що ТОВ «Діалог Прес-1»знаходиться на обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, стан платника -«до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням». У зв'язку з цим відповідачем було направлено запит до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 26.01.2012 р. № 2222/7/17-124 щодо надання відомостей стосовно анулювання реєстрації вищезазначеного підприємства як платника податку на додану вартість, на що останнім була дана відповідь від 22.02.2012 р. № 3422/7/15-211, згідно якої рішенням від 08.10.2010 р. № 9347/29-203 ТОВ «Діалог Прес-1»було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням.

Отже, СПД ОСОБА_1 у відповідних періодах було включено податкові накладні отримані від контрагента ТОВ «Діалог Прес-1», який не був зареєстрований як платник податку на додану вартість, чим порушило пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З урахуванням вищенаведеного, відповідач вважає доводи та вимоги позивача, викладені у позовній заяві, безпідставними та необґрунтованими.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях та поясненнях.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши доводи адміністративного позову, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ФОП ОСОБА_1 зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 05.03.2001 р., номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР -2 556 017 0000 037198 (а.с. 137 т. 1).

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 29.09.2008 р. № 1172/29-02 ФОП ОСОБА_1 взято на облік в органах державної податкової служби 11.03.2001 р. за № б/н (а.с. 138 т. 1), а відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 75665318 (іпн - НОМЕР_2) вказана особа зареєстрована платником податку на додану вартість 11.03.2001 року (а.с. 139 т. 1).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_1 здійснює такі види діяльності за КВЕД: виробництво дерев'яних будівельних конструкцій та столярних виробів; виробництво дерев'яної тари; діяльність автомобільного вантажного транспорту; лісопильне та стругальне виробництво; просочування деревини (а.с. 140-141 т. 1).

З 30.11.2011 р. по 20.12.2011 р. ДПІ у Суворовському районі м. Одеси було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП -НОМЕР_2) за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р., за наслідками якої складено акт перевірки від 27.12.2011 р. № 7678/17-1/НОМЕР_2 (а.с. 5-27 т. 1).

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772 (далі Порядок № 984), для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 6 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Актом перевірки встановлено порушення СПД ОСОБА_1, зокрема, пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 198.3 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, а саме: СПД ОСОБА_1 у жовтні-грудні 2010 р. було включено податкові накладні отримані від контрагента ТОВ «Діалог Прес-1», який не був зареєстрований як платник податку на додану вартість, до складу податкового кредиту за відповідний період.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000007171 від 11.01.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 11522,82 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 2748,37 грн. (а.с. 30 т. 1).

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абзацу 2 ст. 55 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Так, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням № 0000007171 від 11.01.2012 року позивач подав скаргу до ДПА в Одеській області від 20.01.2012 року № 1 (а.с. 32-34 т. 1), в якій просив скасувати згадане податкове повідомлення-рішення в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 9 954,99 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 488,75 грн.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 16.03.2012 року № 5044/Г/10-2008 скарга позивача була залишена без задоволення, а оскаржуване ним податкове повідомлення-рішення -без змін (а.с. 35-36 т. 1).

26.03.2012 року позивач звернувся з повторною скаргою до ДПС України (а.с. 37-40 т. 1).

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 13.04.2012 року № 12343/Г/10-2315 (а.с. 42-44 т. 1), скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення -без змін.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а прийняте за результатами перевірки СПД ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення протиправним в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 9 954,99 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 488,75 грн., з огляду на таке.

Відповідно до п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час виникнення господарських відносин між позивачем та його контрагентом, поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з пп. 7.2.1. п. 7.2. вказаного Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Положеннями пп. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з пп.7.2.4. п.7.2. ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього пункту).

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 згаданого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Позивач, СПД ОСОБА_1, для своєї діяльності орендує земельну ділянку та нерухоме майно, що знаходиться на ній за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором оренди № 5 від 01.08.2008 р. (а.с.142-147 т. 1) та договорами оренди земельної ділянки від 14 жовтня 2009 року № 23 та від 14 жовтня 2010 року № 27 (а.с. 154-157 т. 1).

Для здійснення підприємницької діяльності позивач має обладнання: фуговальний станок, фрезерний станок, торцовочний станок, продольно-распиловочний станок, горбілераспиловочний станок відповідно до договору поставки № 124 від 28.08.2009 р. (а.с. 158-159 т. 1), а також автомобільний транспорт, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 161-162 т. 1).

Судом встановлено, що у жовтні-грудні 2010 року позивач здійснював закупку тарного кряжу хвойного у ТОВ «Діалог Прес-1».

Так, судом досліджено витяг з книги обліку доходів і витрат форми 10 (зареєстрованої ДПІ у Суворовському районі м. Одеси 25.02.2004 р. № 389 (а.с. 199-205 т. 1), з якої вбачається придбання позивачем пиломатеріалів, а саме тарного кряжу хвойного у період жовтень-грудень 2010 року.

В матеріалах справи наявні накладна № 28 від 30.10.2010 р. на загальну суму 27 599,40 грн. (а.с. 51 т. 1), накладна № 17 від 19.11.2011 р. на загальну суму 6 498,00 грн. (а.с. 53 т. 1), накладна № 25 від 25.12.2010 р. на загальну суму 21 360, 43 грн. (а.с. 55 т. 1); квитанції до прибуткового касового ордеру (а.с. 56-57 т. 1), що підтверджують оплату товару позивачем, та податкові накладні від 30.10.2010 р. № 28 на загальну суму 27 599,40 грн., у т.ч. ПДВ -4 599,90 грн. (а.с.50), від 19.11.2010 р. № 17 на загальну суму 6 498,00 грн., у т.ч. ПДВ -1 083,00 грн. (а.с. 52 т. 1), від 25.12.2010 р. № 25 на загальну суму 25632,52 грн., у т.ч. ПДВ - 4272,09 грн. (а.с.54 т. 1).

Крім того, позивачем до суду надано дорожні листи № 10, 11, 12 вантажного автомобіля (а.с. 244 т. 1, а.с. 7, 20 т. 2), з яких вбачається, що хвойний тарний кряж вивезено транспортним засобом позивача з верхнього складу с. Лугини на склад у с. Н. Білокоровичі Житомирської області та товарно-транспортні накладні ААК № 26-40 (а.с. 245-250 т. 1, а.с. 1-6 т. 2, а.с. 21-23 т. 2), ААК № 45-56 (а.с. 8-20 т. 2).

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Пунктом 11 зазначених Правил визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Замовник у разі потреби може виписувати додаткові екземпляри товарно-транспортної накладної, кількість яких визначається угодою між Замовником та Перевізником. Усі екземпляри товарно-транспортної накладної як основні, так і додаткові, повинні мати єдину серію і номер.

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

З аналізу вищенаведених норм права та зі змісту наявних у справі первинних документів, суд приходить до висновку, що всі первинні документи, надані позивачем відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами по придбанню товару.

За вищезазначених обставин, а також враховуючи факт того, що на даний час згідно бази даних ДПС України, відомості щодо анулювання свідоцтва ТОВ «Діалог Прес-1»відсутні, у позивача на період здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом не виникало сумнівів щодо анулювання свідоцтва останнього.

Також на підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ «Діалог Прес-1»та позивачем останнім до суду надані документи, що підтверджують подальше реалізування товару, придбаного у ТОВ «Діалог Прес-1»у жовтні-грудні 2010 року, а саме накладні на продаж пиломатеріалів Рокитнівському скляному заводу, ВАТ «Евго», ТОВ «Манушар Україна»(а.с. 206-214 т. 1), договір поставки, укладений позивачем та PPHU «Euro-Astar»(а.с. 215 т. 1), квитанції про оплату товару (а.с. 219-224 т. 1), митні декларації (а.с. 225-228 т. 1).

Поряд з цим, суд вважає за необхідне наголосити, що чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Саме на податковий орган покладений обов'язок контролю за сплатою податкових зобов'язань із врахуванням конституційного принципу щодо індивідуальності зобов'язань сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а відтак вказані податковим органом заперечення не можуть бути причиною позбавлення позивача на віднесення сплачених ним у ціні послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Як встановлено судом, представником відповідача не надано суду належних у розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказів, які б свідчили про те, що на час здійснення правовідносин між позивачем та контрагентом мали місце обставини які порушують приписи чинного законодавства, отже неправомірним є висновок відповідача щодо заниження СПД ОСОБА_1 податку на додану вартість по господарським відносинам з ТОВ «Діалог Прес-1»у жовтні-грудні 2010 року.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2012 року № 0000007171 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 9 954,99 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 488,75 грн. - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.01.2012 року № 0000007171 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 9 954,99 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 488,75 грн.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 15 жовтня 2012 року

Суддя П.П. Марин

.