Court ruling № 26480678, 02.10.2012, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2092/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Паскаль Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційної скарги Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Українська фінансова група" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби) про скасування податкового повідомлення - рішення № 0003122301 від 22.11.11 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2012 року позивач -Приватне акціонерне товариство «Українська фінансова група»звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби) про скасування податкового повідомлення - рішення № 0003122301 від 22.11.11 року, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003122301 від 22.11.2011 року, відповідно до якого до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2258 грн. за платежем «штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке прийнято за порушення п/п. 267.1.1 ПК України (щодо збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2012 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Приватному акціонерному товариству "Українська фінансова група" в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем заявлено клопотання про заміну сторони у справі у зв'язку з реорганізацією останньої з Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова на її правонаступника - Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2012 року -без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги щодо необхідності отримання торгового патенту та сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (в контексті спірних відносин) поширюються лише на пункти обміну валют, на операційні каси фінансових установ, якою є операційна каса за адресою: м. Харків, вул.. Полтавський шлях. 23/25, що належить ПАТ «Українська фінансова група»(відповідно до п.п.14.1.208 Податкового кодексу України, п. 1.1. Інструкції про порядок організації та здійснення валютно - обмінних операцій на території України) зазначені вимоги не поширюються.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, Приватне акціонерне товариство «Українська фінансова група»(код з ЄДР 14285934; адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77) зареєстровано у статусі фінансової установи Державною комісією з регулювання фінансових послуг України відповідно до розпорядження цієї комісії від 10.02.2001 р. № 46 про що останній видано наявне у матеріалах справи свідоцтво.

Позивачу видано Ліцензію Держфінпослуг на «Здійснення переказу коштів небанківськими фінансовими установами»із строком дії з 27.10.2009 р. по 27.10.2012 р.

Окрім того, Національним банком України позивачу видано Генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій від 02.06.2011 р. № 75 (із строком дії до 27.10.2012 р.), відповідно до якої позивачу надано право здійснення операцій, зазначених у п. 3 (діяльність з обміну валют) та 8 (переказ коштів) ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», якщо вони є валютними операціями.

04.11.2011 р. ДПА у Харківській області проведено фактичну перевірку, як зазначено в акті перевірки (зареєстрований 08.11.2011 р.), «пункту обміну валют»за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 23/25, який належить ПАТ «Українська фінансова група»(Харківська філія).

У зв'язку з проведенням перевірки, як вбачається з Акту перевірки, позивачем здійснено операцію з продажу через об'єкт перевірки іноземної валюти, а саме 50 доларів США за курсом 8,08 грн. за 1 долар США.

В Акті перевірки зазначено, що перевірка проведена в присутності ОСОБА_2 -контролера-касира для посвідчення особи якої надано посвідчення касира.

У п.2.2.14. Акту перевірки, серед іншого, в контексті спірних відносин зазначено про здійснення торгівлі валютними цінностями без придбання відповідного торгового патенту.

У п. 3 Акту перевірки зазначено про встановлення у зв'язку з цим порушення п.п. 267.1.1 ПК України (відносно збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності).

При цьому, як вбачається з акту перевірки, операція з купівлі валюти оформлена квитанцією ф-377к.

До акту перевірки додано пояснення контролера-касира, яка пояснила, що працює в операційній касі № 0024 Харківської філії ПрАТ «Української фінансової групи»по вул. Полтавський шлях 23/25.

На підставі зазначених висновків акту перевірки прийнято оскаржуване рішення, яке прийнято на підставі п.п. 54.3.3. та згідно з абз. 3 п. 125.1. ПК України («Порушення порядку отримання та використання торгового патенту») у зв'язку із встановленням порушення п.п.267.1.1. ПК України.

Як правомірно встановлено в суді першої інстанції, ст.. 267 Податкового кодексу України (далі -ПК України) встановлено, що платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Згідно з п.п. 14.1.208. ПК України пункт обміну іноземної валюти для цілей розділу XII цього Кодексу, це структурна одиниця, яка відкривається банком (фінансовою установою), у порядку, встановленому Національним банком України, у тому числі на підставі агентських договорів з юридичними особами - резидентами, а також національним оператором поштового зв'язку, де здійснюються валютно-обмінні операції для фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, та розташована поза межами операційного залу.

Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 1.1 Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.12.2002 р. № 502 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.01.2003 р. за № 21/7342 (із змінами (далі - Інструкція № 502), пункт обміну іноземної валюти, це структурна одиниця, яка відкривається банком (фінансовою установою), у тому числі на підставі агентських договорів з юридичними особами-резидентами, а також національним оператором поштового зв'язку, де здійснюються валютно-обмінні операції для фізичних осіб - резидентів і нерезидентів з дотриманням вимог цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів Національного банку України.

Пунктом 4.1. Інструкції № 502 передбачено, що валютно-обмінні операції для фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) здійснюються касами банків (фінансових установ) і пунктами обміну валюти згідно з порядком, установленим цією Інструкцією.

На відміну від вимог, що пред'являються до пунктів обміну валют (щодо наявності обов'язкового переліку документів -п. 4.10. Інструкції № 502), а саме стосовно наявності торгового патенту, вимоги щодо операційних кас не містять такої вимоги.

Згідно з п. 5.1. Інструкції № 502 довідки за формою N 377, квитанції за формами N 377-А, 377-і, 377-І, 377-К та чек банкомата є касовими і розрахунковими документами.

Згідно з п. 6.2. інструкції № 502 операції з купівлі готівкової іноземної валюти за готівкові гривні у фізичних осіб здійснюють, зокрема: каси банку (фінансової установи) з оформленням квитанцій за формою № 377-К (що мало місце в даному випадку) із зазначенням у них часу здійснення операції та додатково для фізичних осіб - нерезидентів - довідок за формою N 377. У свою чергу, пункти обміну валюти здійснюють купівлю валют з оформленням квитанцій про здійснення купівлі іноземної валюти за формою № 377-А для фізичних осіб - резидентів, а для фізичних осіб - нерезидентів - довідок за формою № 377.

Відповідно до п. 5.5. Інструкції № 502 квитанція за формою № 377-К, видача якої мала місце в даному випадку, видається касою банку (фінансової установи) фізичним особам як підтвердження здійснення валютно-обмінних операцій, визначених в абзацах другому - шостому пункту 1.2 цієї Інструкції.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що вимоги щодо необхідності отримання торгового патенту та сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (в контексті спірних відносин) поширюються лише на пункти обміну валют, на операційні каси фінансових установ зазначені вимоги не поширюються.

Також колегія судді звертає увагу на той факт, що згідно з повідомлення Управління НБУ в Харківській області від 29.08.2011 р. № 06-23/7095, управлінням повідомлено позивача про реєстрацію його операційної каси № 064.0024 Харківської філії ПрАТ «Українська фінансова група», що розташована за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 23/25, яка має право виконувати наступні операції: переказ грошей та діяльність з обміну валют (порядок реєстрації та внесення відомостей до Державного реєстру фінансових установ здійснюється на підставі Положення про внесення інформації щодо фінансових компаній до Державного реєстру фінансових установ та встановлення вимог до облікової та реєструючої системи фінансових компаній, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 5 грудня 2003 р. № 152, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2003 р. за № 1252/8573).

Натомість відповідачем не надано ґрунтовних пояснень або доказів щодо правомірності свого рішення, всупереч ст. 71 КА України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2012 року -без змін.

Керуючись ст. ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2012 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.