Decision № 2642056, 03.12.2008, Commercial Court of Chernivtsi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2008 р.

Справа № 6/290

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А. Д. при секретарі судового засідання Байталюку В. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні позов

Приватного підприємства «Сільськогосподарська виробничо-торгова фірма «ІЗА», м. Чернівці

до Інспекції державного технічного нагляду Чернівецької обласної державної адміністрації

про визнання права власності на транспортний засіб

за участю представників сторін:

від позивача –Гросу М.М., директор;

від відповідача –не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Сільськогосподарська виробничо-торгова Фірма «ІЗА», м. Чернівці, звернулося з позовом до Інспекції державного технічного нагляду Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання права власності на навантажувач ТО-6А, виробництва СРСР, заводський № 512312365, двигун № 5247, шасі без номера.

Позов мотивується тим, що листом від 04.11.2008 відповідачем було відмовлено у проведенні реєстрації навантажувача у зв’язку з втратою документів на нього, а можливість пред’явлення позову про визнання права власності у разі втрати документа, який засвідчує право власності на майно передбачено статтею 392 Цивільного кодексу України

Відповідач позов визнав та просив розглянути справу у відсутності свого представника.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, та заслухавши пояснення представника позивача, який позов підтримав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову з наступних підстав.

У відповідності до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України право власності визначається як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини 5 статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно статті 29 Закону України «Про дорожній рух»до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам і пройшли державний технічний огляд (за винятком транспортних засобів, що не підлягають огляду), а відповідно до статті 34 цього ж закону державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски.

Відповідно до Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (додаються), затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 11 червня 2004 року № 221, державна реєстрація машин здійснюється інспекціями державного технічного нагляду Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі –інспекція Держтехнагляду) з метою забезпечення єдиного обліку машин, контролю за відповідністю їх ідентифікаційних номерів, конструкцій та технічного стану діючим в Україні правилам, нормативам і стандартам.

З Акту технічного огляду від 30.10.2008 вбачається, що при огляді, запуску та випробуванні пробігом встановлено, що навантажувач відповідає технічним вимогам, а в електронній базі даних не значиться.

Згідно пункту 2.2 вищевказаних правил реєстрація машин здійснюється на підставі заяви власника (додатки 1, 2, 3) і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання машин, відповідність конструкції машин технічним вимогам тощо. Документами, що підтверджують правомірність придбання машин, можуть бути будь-які з нижченаведених (оригінали або завірені в установленому порядку копії), у тому числі –рішення суду про належність машини.

Судом встановлено, що листом від 04.11.2008 № 2438/1038 Інспекція Держтехнагляду Чернівецької обласної державної адміністрації дійсно відмовила позивачеві в державній реєстрації та обліку навантажувача.

У відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або законність набуття права власності не встановлена судом, а згідно статті 392 названого Кодексу власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно статті 2.2 наказу Міністерства аграрної політики України «Про затвердження правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів»від 11.06.2004 від № 221, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 2004 року за № 772/9371, із змінами та доповненнями, для реєстрації машин, що перебували в експлуатації і зареєстровані в інспекції Держтехнагляду, крім названих документів, додаються свідоцтва про реєстрацію машин з відміткою про зняття машини з обліку попереднім власником.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання за ним права власності на зазначений транспортний засіб є правомірною.

Враховуючи? що відповідач обґрунтовано відмовив позивачеві в державній реєстрації та обліку навантажувача, судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Приватним підприємством «Сільськогосподарська виробничо-торгова фірма «ІЗА»(м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 2-А, ідентифікаційний код 32357415) право власності на навантажувач ТО-6А, виробництва СРСР, заводський № 51312365, двигун № 5247, шасі без номера

3. Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Суддя А. Паскарь