Court ruling № 26418528, 12.10.2012, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення провадження

у справі про банкрутство

"12" жовтня 2012 р.№ 5017/2012/1982

Суддя Грабован Л.І., розглянувши матеріали заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Алнаїр"(65089, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 39, кв.44; ЄДРПОУ 05521761);

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Алнаїр" у порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", посилаючись на наявність заборгованості та відсутність боржника за місцем реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заява Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алнаїр" підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки до заяви про порушення справи не додано належних доказів сплати судового збору у встановленому Законом порядку та розмірі; доказів надсилання боржнику копії заяви про порушення справи про банкрутство і доданих до неї документів; не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає вказані „інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Так, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою банкрутства за відсутності грошового зобов'язання боржника перед кредитором, до якого згідно ст. 1 Закону не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Відповідно до п.2 ч. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. „Про судову практику в справах про банкрутство" безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Однак, Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 до заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Алнаїр" не додало належних доказів безспірності заявлених вимог у розумінні ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження", а саме рішення суду, який розглядав спір між сторонами про стягнення зазначеної у заяві заборгованості та виконавчих документів щодо виконання такого рішення.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях.

Додані до заяви про порушення справи про банкрутство документи, надані суду не в оригіналах або належним чином засвідчених копіях. Таким чином, суд не має правових підстав для розгляду вказаних документів як належних письмових доказів у справі.

Крім того, Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 у заяві про порушення справи не зазначила та не надала доказів наявності підстав для застосування ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: доказів відсутності боржника за місцезнаходженням (Витяг або Довідку з ЄДР про наявність відповідного запису); доказів ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, доказів наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

До матеріалів заяви додано копію квитанції №5717.17.1 від 03.10.2012р. про сплату судового збору в розмірі 5590 грн., яка не може бути прийнята судом як належний доказ сплати судового збору, оскільки відповідно до Закону України "Про судовий збір", Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита" та ч.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.09.2012 р. N 01-06/1260/2012 платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

До матеріалів заяви додано фіскальний чек №8992 від 09.10.2012р. про відправлення копії заяви Товариству з обмеженою відповідальністю "Алнаїр", яка не може бути прийнята судом як належний доказ відправки, оскільки з огляду ч. 1 ст. 56 ГПК України доказом направлення копії заяви про порушення справи про банкрутство боржнику є лист з описом вкладення, проте вказаного опису до заяви не додано, що також підтверджується актом господарського суду Одеської області №05-11/988/2012 від 11.10.2012р.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з п.6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Враховуючи вищевикладене, заява Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Алнаїр" у порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі ч.1 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.п. 3, 4, 6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ч.1 ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.п. 3, 4, 6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Заяву Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Алнаїр" за положеннями ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повернути заявнику без розгляду.

Додаток: заява про порушення справи про банкрутство на 3-х арк. з додатками на 31-му арк. та конверт.

Суддя Грабован Л.І.