№ 26417907, 09.10.2012, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 жовтня 2012 року № 2а-12384/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., за участю представників сторін:

від позивача: Шаповалов В.М. (дов. від 01.07.2012р.)

від відповідача: Шевченко В.О. (дов. від 29.05.2012р. №1796/9)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль Плюс»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування висновків Довідки №1354/22-521/24430136 від 14.06.2012р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.10.2012 року в 12 год. 17хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Консоль Плюс»(далі по тексту також -Позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі -Відповідач) про визнання неправомірними та скасування висновків Довідки №1354/22-521/24430136 від 14.06.2012р.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки Довідки про результати зустрічної звірки не ґрунтуються на нормах чинного податкового законодавства України та не відображають фактичних обставин справи, відтак Акт перевірки підлягає скасуванню.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності. В судовому засіданні надав пояснення, аналогічні письмовим запереченням, які містяться у матеріалах справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов задоволенню не підлягає, з огляду про наступне.

Позивач взятий на облік 15.12.2005р. за №10607 в Державній податковій інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби.

Як вбачається із матеріалів справи, Відповідачем 14.06.2012р. проведено зустрічну звірку щодо документального підтвердження господарських відносин ТОВ „ВКФ „Еден" із платником податків ПП „Міжнародна агропромислова виставка ярмарок „Агро" та ТОВ „Юридична фірма Твердиня" їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011р. та січень 2012р. за результатами якої складено Довідку №1354/22-521/24430136.

Згідно з п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VІ (далі ПК України) з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Як вбачається з Постанови Кабінету міністрів України „Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" від 27.12.2010 року №1232 зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

При цьому, системний аналіз чинного законодавства України свідчить про те, що формування та вручення платнику податків Наказу та направлення на проведення зустрічної звірки не передбачено жодним нормативно-правовим актом, оскільки зустрічна звірка не є перевіркою платника податків в розумінні Податкового кодексу України.

Частина перша статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вбачається з наведеної правової норми, рішення суб'єкта владних повноважень можуть бути виражені у формі нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії.

Поняття нормативно-правового акта та акта індивідуальної дії в Кодексі адміністративного судочинства не врегульовані, а тому при визначення цих понять слід звернутися до загальних понять права.

Так, нормативно-правовий акт -це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово; акт індивідуальної дії -виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов'язки у того суб'єкта, якому вони адресовані.

Визначальною ознакою як нормативно-правового акта так і акта індивідуальної дії є обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (кола суб'єктів), дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

Довідка зустрічної звірки, та висновки, які в ній викладені, не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, лише фіксують виявлені перевіркою порушення, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

При цьому, в ході судового розгляду справи встановлено, що за наслідками Довідки зустрічної звірки рішення органом державної податкової служби або/та відповідних правових актів індивідуальної дії - податкових повідомлень-рішень, не приймаються.

Особливу увагу суд звертає на те, оскаржувана Довідка зустрічної звірки від 14.06.2012р. №1354/22-521/24430136 є виключно службовим документом, який при цьому ніяким чином не порушує охоронюваних законом прав та інтересів Позивача.

Крім того, в ході судового розгляду справи встановлено, що довідка складена за результатами зустрічної звірки саме підприємства ТОВ „ВКФ „Еден", а не Позивача тому оскаржувана довідка встановлює порушення лише у ТОВ „ВКФ „Еден".

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль Плюс»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування висновків Довідки №1354/22-521/24430136 від 14.06.2012р., - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А.Качур