Court ruling № 26407573, 24.09.2012, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2012 р.Справа № 1622/2а-7762/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 19.12.2011р. по справі № 1622/2а-7762/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Октябрської районної у м. Полтаві ради , Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Октябрської районної у м. Полтаві ради (далі - відповідач - 1), Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (далі - відповідач - 2), в якому просив визнати дії і бездіяльність відповідачів неправомірними; зобов'язати відповідачів здійснити позивачу перерахунок та виплату недоплаченої допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2011 рік.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 19.12.2011р. по справі № 1622/2а-7762/11 позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність відповідачів про відмову у виплаті позивачу, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2011 рік.

Зобов'язано відповідачів здійснити перерахунок та нарахування позивачу щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2011 рік.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем - 2 було подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач - 2 просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач - 2 посилається на порушення судом першої інстанції приписів Бюджетного кодексу України, Закону України про Державний бюджет України на 2011 рік, ст. ст. 62, 63 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 95 Конституції України.

Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з незаконності дій відповідачів з приводу нарахування та виплати позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту права позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відноситься до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч. 4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення.

Частиною 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії становить п'ять мінімальних заробітних плат.

Частиною 7 статті 48 вищенаведеного закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Разом із тим, при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення відповідачі в порушення вимог законодавства керувалися постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, слід зазначити, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836.

Крім того, колегія суддів зауважує, що норми підзаконних нормативних актів не можуть суперечити нормам законів, а тим більше змінювати їх при вирішенні питання щодо розміру щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, відповідачами неправомірно у 2011 році нараховано грошову допомогу на оздоровлення позивачу в розмірі меншому, ніж це передбачено ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на одержання щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до розмірів, передбачених ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 19.12.2011р. по справі № 1622/2а-7762/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Філатов Ю.М.Судді Водолажська Н.С. Тацій Л.В.