Decision № 2639666, 17.11.2008, Commercial Court of Chernivtsi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" листопада 2008 р.

Справа № 3/9.

За позовом дочірнього підприємства «ОЛБІ-РОС Конті», м. Чернівці

до Садгірського районного споживчого товариства, м. Чернівці

про стягнення заборгованості – 2015,60 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

Від позивача – Бойко І.В., доручення №48 від 11.07.2008 року

Від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: дочірнє підприємство «ОЛБІ-РОС Конті» звернулося до Садгірського районного споживчого товариства з позовом про стягнення 2015,60 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язань по оплаті поставленого йому позивачем товару.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається факт поставки Садгірському районному споживчому товариству товару згідно товаро-транспортних накладних № РН-0040197 від 20.06.2007 р., № РН-0040203 від 20.06.2007 р., № РН-0040199 від 20.06.2007 р., №РН-0069777 від 05.10.2007 р., №РН-0079159 від 07.11.2007 р. та №РН-0086973 від 05.12.2007 р.

Однак, як зазначає позивач у своїй позовній заяві, відповідач поставлений йому товар на загальну суму в розмірі 2336,28 грн. оплатив частково, внаслідок чого за ним рахується заборгованість у сумі 2015,60 грн., що і є предметом даного спору.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 10.10.2008 року порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 29.10.2008 року.

Ухвалою від 29.10.2008 року, у зв’язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 17.11.2008 року.

На день вирішення спору, представник позивача наполягає на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві. Відповідач свого представника у судове засідання повторно не направив, відзив на позовну заяву не надав, хоча і був належним чином повідомлений про день, час і місце вирішення спору (а.с. 17, 21 ). За таких обставни, справа розглядається без участі відповідача, за наявними у ній доказами, відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд в с т а н о в и в.

На підставі усної домовленості з Садгірським районним споживчим товариством, позивачем поставлено на адресу Товариства товар на загальну суму 2336,28 грн. Факт поставки даного товару підтверджується товаро-транспортниими накладними № РН-0010197 від 20.06.2007 року (поставлено товару на суму 388,32 грн), № РН-0040203 від 20.06.2007 року (поставлено товару на суму 131,60 грн.), № РН-0040199 від 20.06.2007 року (поставлено товару на суму 492,86 грн.), №РН-0069777 від 05.10.2007 року (поставлено товару на суму 532 грн.), №РН-0079159 від 07.11.2007 року (поставлено товару на суму 500 грн.) та №РН-0086973 від 05.12.2007 року (поставлено товару на суму 290,92 грн.).

Відповідачем, в рахунок оплати вартості поставленої йому продукції, сплачено 320,68 грн. За таких обставин, позивач направив Товариству претензію від 01.10.2008 року з вимогою про сплату боргу у розмірі 2015,60 грн. Однак, відповідь на претензію позивач не отримав, відповідач заборгованість в добровільному порядку – не погасив.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Пунктом першим частини другої статті 11 ЦК України, визначено як підставу виникнення цивільних прав і обов’язків, договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків. Правочин, згідно частини першої статті 205 ЦК України, може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Отже, як свідчать наявні в матеріалах докази, між позивачем і відповідачем виникли господарські правовідносини з притаманною їм (правовідносинам) наявністю взаємних прав і обов’язків у сторін. При чому, виконання обов’язків позивача мало свій прояв в передачі товару відповідачу, а обов’язки відповідача полягають в оплаті цього товару – відповідно позивач наділений правом вимоги виконання відповідачем його обов’язків.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, цивільним законодавством не встановлено форми, змісту та порядку пред’явлення кредитором вимоги до боржника, тому претензія від 01.10.2008 року, в якій була визначена сума, що належить до сплати за поставлений товар, так само як і сама позовна заява, можуть вважатись вимогами дочірнього підприємства «ОЛБІ-РОС Конті» до Садгірського районного споживчого товариства щодо виконання зобов’язання по оплаті поставленої продукції в розумінні статті 530 ЦК України.

Беручи до уваги те, що з боку відповідача не подано жодних заперечень щодо заявлених до нього позову та те, що наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає задоволенню.

З відповідача належить стягнути 2015,60 грн. боргу та судові витрати.

Враховуючи викладене, керуючись частиною першою статті 509, частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України, статтями 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Садгірського районного споживчого товариства (м. Чернівці, вул. Перемоги, 18, р/р 26004101013088 в ЧФ АБ Укоопспілка, МФО 356226, код 01788467) на користь дочірнього підприємства «ОЛБІ-РОС Конті» (м. Чернівці, вул. В.Лесина, 3, р/р 26003011576400 у відділенні №193 АКІБ «Укрсиббанку» у м. Чернівці, МФО 351005, код 33395388) 2015,60 грн. заборгованості, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя О.В. Гончарук.