№ 2638890, 01.12.2008, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.08

Справа №АС12/614-08.

Господарський суд Сумської області у складі:

головуючого судді: Костенко Л. А.

при секретарі судового засідання: Сугоняко Н. В.

за участю представників сторін:

від позивача: Шутко О. Г., Міщенко Ю. М., Колдовська В. І., Калітіна В. В.

від відповідача: Іващенко О. М., Таран Л. В.

розглянувши матеріали справи №АС 12/614-08

за позовом Повного товариства Ломбард «Кредитний дім» Слесаренко Володимир Петрович і Компанія, м.Суми

до відповідача Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання нечинним податковоо повідомлення-рішення

Враховуючи складність виготовлення по

Предмет спору: позивач просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 0001591712/0/17-1208/31788051/68609 від17.09.2008 року, яким позивачу донараховано податку з доходів фізичних осіб в розмірі 96602 грн. 94 коп. в тому числі 32 200 грн. 99коп.основного платежу та 64 401 грн. 96 коп. штрафних санкцій.

Відповідач вимоги не визнав, подав до суду заперечення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд

встановив:

На підставі направлень від 18.08.2008 року № 2347 виданого державною податковою інспекцією в м. Суми було проведено виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства повним товариством Ломбард «Кредитний дім» Слісаренко Володимир Петрович і Компанія за період з 01.10 2006 року по 31.03.2008 року. В ході перевірки було виявлено, на думку відповідача, порушення п.п. 4.2.1 п.4.2. ст. 4, п.8.1. ст.8, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003 р., із змінами і доповненнями, а саме не утримано і не перераховано до бюджету суму податку з доходів фізичних осіб із викупних сум, отриманих громадянами – заставодавцями, що не виконали умов договору позики щодо викупу закладених речей.

Обґрунтовуючи правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідач посилається на те, що позивач виступає податковим агентом по відношенню до своїх боржників виходячи з наступного:

Відповідно до статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ломбарди належать до фінансових установ, видом діяльності яких є надання фінансових послуг, в тому числі надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту.

Пунктом 1.2. Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26.04.05 р. № 3981, яке зареєстровано в Міністерстві юстиціїУкраїни 24 травня 2005 року за № 565/10845 зазначено, що ломбард –це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг.

Позика ( фінансовий кредит) є грошовою сумою, яка підлягає поверненню, і протягом строку дії договору позики не може розглядатися як дохід фізичної особи, яка одержала таку позику. По позикових операціях ломбард не є податковим агентом, оскільки у даному випадку він не може виконувати обов’язок щодо нарахування, утримання та перерахування податку до бюджету від імені та за рахунок платника податку, оскільки під час видачі позики вона є доходом позичальника.

Таким чином, при укладенні договору позики ломбард виконує частку функцій, покладених на податкового агента Законом України від 22.05.2003 № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме, нараховує і виплачує позичальнику дохід.

Дослідивши обставини справи, враховуючи докази у справі суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на слідуюче.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ломбарди належать до фінансових установ, видом діяльності яких є надання фінансових послуг, у тому числі надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту. Відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку суму грошових коштів (суму позики) або таку кількість речей того самого року та такої ж якості.

Одним із способів забезпечення зобов’язання за позикою (кредитом) є застава, умови якої обумовлені сторонами у договорі позики (ст. 589 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статтей 19,25 Закону України «Про заставу», статтей 589,590 Цивільного кодексу України у разі не виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель (яким є позивач) набуває права звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що виникла на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлене договором (стаття 590 Цивільного кодексу України)..

Тобто позика ( фінансовий кредит) є грошовою сумою, яка підлягає поверненню, і протягом строку дії договору позики не може розглядатися як дохід фізичної особи, яка одержала таку позику.

Отже, ломбард не є податковим агентом, оскільки у даному випадку він не може виконувати обов’язок щодо нарахування, утримання та перерахування податку до бюджету від імені та за рахунок платника податку, тому що під час видачі позики вона не є доходом позичальника, а при не викупі закладеної речі в момент закінчення договору ломбард не має коштів позичальника, з яких належало б утримати податок.

Таким чином, дохід фізичної особи, одержаний від ломбарду у зв’язку з не виконанням нею своїх обов’язків за договорами позики щодо викупу закладених речей, є доходом, одержаним не від податкового агента, і тому підлягає оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку, в порядку , визначеному у підпункті 8.2.1. пункту 8.2. статті 8 «Про податок з доходів фізичних осіб», відповідно до якого такий платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, відобразити в ній суму зазначеного доходу та сплатити з неї відповідний податок.

Також судом встановлено, що доходи позивача від надання коштів у позику, яка забезпечувалася заставою, під процент, оподатковувалися відповідно до положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і при перевірці порушень оподаткування за цими операціями не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України,

Постановив:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0001591712/0/17-1208/31788051/68609 від 17.09.2008 року.

3. Стягнути з державного бюджету на користь повного товариства Ломбард «Кредитний дім» Слісаренко Володимир Петрович і Компанія (40024, м. Суми, вул. Зеленко, 4 , код 31788051) витрати по державному миту в сумі 3 грн. 40 коп.

4. Постанова суду може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Харківського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Сумської області.

5. Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ Л. А. КОСТЕНКО