Decision № 2637985, 20.11.2008, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.08 Справа№ 30/221

За позовом: ВАТ „ Миколаївцемент”, м. Миколаїв

до відповідача: ДП „Граніт Україна” будівельного товариства „ Граніт АТ „ Скоп”є”, м. Пустомити

про стягнення 24687,05 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача - Борачко В.М.

від відповідача –н/з

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ВАТ „ Миколаївцемент”, м. Миколаїв до ДП „ Граніт Україна” будівельного товариства „Граніт АТ „Скоп”є”, м. Пустомити про стягнення 24687,05 грн. заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 29.08.2008 р. призначив розгляд справи на 25.09.2008 р.

25.09.2008р. в судовому засіданні оголошено перерву до 16.10.2008р.

Представник позивача в судове засідання з”явився, подав уточнення до позовної заяви № 00978 від 16.10.2008р., в якому просить стягнути 10463,56 грн.(3% річних, інфляційних нарахувань та пені). Позовні вимоги просить задоволити відповідно до уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з”явився, в попередньому судовому засіданні подав відзив на позов яким проти позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язання вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

01.01.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг.

Відповідно до укладеного договору позивач зобов”язувався протягом визначеного в договорі строку за плату надавати послуги з подачі, розставлення на місця, вивантаження і забирання вагонів на під”їздну колію, що примикає до ст.. Щирець Львівської залізниці, а відповідач зобов”язувався в 10-денний термін після підписання актів прийому-передачі виконаних робіт, провести оплату наданих послуг. Згідно п.3.2 договору акти прийому-передачі виконаних робіт підписуються щомісячно в 3-денний термін після фактичного надання послуг. Згідно з умовами договору, враховуючи граничні терміни, встановлені для підписання актів виконаних робіт та термін для проведення оплати за надані послуги, оплата проводиться до 13 числа наступного місяця, в якому надавались послуги.

На виконання умов даного договору, позивачем були належним чином виконані роботи, що підтверджується щомісячними підписаними актами приймання-передачі виконаних робіт. (в матеріалах справи).

Однак, відповідач, в порушення умов договору, оплату за виконані роботи за період січень-червень 2008р. здійснив одноразово в сумі 190507,00грн. лише 21.07.2008р.

У відповідності до ст.530 ЦК України, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідачу виставлялись рахунки на оплату із зазначеним терміном оплати. Дана обставина відповідачем в судовому засіданні не заперечувалась.

Враховуючи факт визнання відповідачем термінів виникнення грошових зобов”язань згідно виставлених рахунків, позивачем уточнено позовні вимоги.

Стаття 598 ЦК України, вказує на те, що зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.4.1 договору від 01.01.2008р., відповідач зобов»язаний сплатити пеню, яка відповідно до поданого уточнення становить 8062,58 грн. і підлягає стягненню.

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов”язання, зобов”язаний сплатити на вимогу кредитора 3% річних від простроченої суми, що становить 1014,09 грн. та інфляційні нарахування в сумі 1385,99 грн., відповідно до поданого уточнення.

Відповідно до ст.526 ЦК України в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи наведене, суд, дійшов висновку, що позов обґрунтований поданими доказами, не спростований відповідачем і підлягає до задоволення , відповідно до поданого уточнення.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.11,509, 526,530,625 ЦК України, ст.193,216 ГК України, ст.ст.33, 43,47, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства „ Граніт Україна” будівельного товариства „Граніт” акціонерного товариства „Скоп”є”, м. Пустомити, вул.. Шевченка, 181 ( код ЄДРПОУ 32969426) на користь відкритого акціонерного товариства „ Миколаївцемент”, м. Миколаїв (р/р26005301470005 у відділенні Промінвестбанку України м. Миколаєва Львівської обл., МФО 325451, код ЄДРПОУ 00293025) 10463,56 грн. заборгованості, 104,63 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.