Decision № 2637167, 25.11.2008, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2008 р. Справа № 4/291/08

Позивач: Відкрите акціонерне товариство “Миколаївська теплоелектроцентраль”

Каботажний узвіз, 18, м. Миколаїв, 54002

Відповідач: Приватне підприємство “Шалгіс”

вул Космонавтів, 56Б, кв. 14, м. Миколаїв, 54018

суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача Байдиченко Б.М. дов. № 09/04 від 08.01.08р.

Від відповідача не з’явився

СУТЬ СПОРУ: стягнення 22984,47 грн., з яких: 8882,61 грн. основного боргу, 816,07 грн. індексу інфляції, 108,31 грн. 3% річних, 13177,48 грн. пені .

Позивач заявою від 26.09.08р. зменшив позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідачем основний борг погашено частково після подачі позову, і просить суд стягнути 7547,74 грн. основного боргу, 1004,75 грн. індексу інфляції, 186,58 грн. 3% річних, 13177,48 грн. пені .

Враховуючи, що відповідно до ст.22 ГПК України, позивач скористався своїм правом до прийняття рішення, справа розглядається за заявою від 26.09.08р.

Відповідач у відзиві від 25.09.08р. позов визнав частково у сумі 7382,67грн. основного боргу, щодо вимог про сплату 13177,48грн. пені просить суд в цій частині позову відмовити, оскільки розмір пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Крім того зазначив, що нарахування пені у відповідності з п.7.4.2 договору та на підставі ЗУ “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” поширюються на СПД, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору для провадження цієї діяльності, а відповідачу власником приміщення були передані на баланс для здійснення функцій його утримання та проведення розрахунків із споживачами (арк.спр.66-67).

Розглянувши матеріали справи за наявними матеріалами згідно ст.75 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

В С Т А Н О В И В:

Позивач заявою від 26.09.08р. зменшив позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідачем основний борг погашено частково після подачі позову, і просить суд стягнути 7547,74 грн. основного боргу за термін з грудня 2007р. по квітень 2008р., 1004,75 грн. індексу інфляції за термін з грудня 2007р. по червень 2008р., 186,58 грн. 3% річних, 13177,48 грн. пені за термін з грудня 2007р. по травень 2008р.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

Згідно договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2992 від 01.10.2007р. (арк.спр.32-34), позивач відпустив відповідачу теплову енергію за термін з грудня 2007р. по квітень 2008р. на загальну суму 10547грн., що підтверджується нарядами від 20.11.07р., 08.11.07р. на підключення до системи теплопостачання та наказом позивача від 18.04.08р. № 159 про зупинення генерації електричної енергії та відпуск тепла з 18.04.08р. та щомісячним рахунками (арк.спр. 22-31, 54-56);

Відповідно до п.6.3 договору відповідач за 20 днів до початку розрахункового періоду був зобов’язаний сплачувати позивачу вартість, зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця в додатку №1/1 до договору (арк.спр.33,35)

На оплату спожитої теплоенергії відповідачу були вручені щомісячні рахунки (арк.спр.22-31);

Відповідач свої зобов’язання за договором не виконав, за надану теплову енергію станом на час пред’явлення позову розрахувався частково в сумі 1665,13грн.

Після подачі позову відповідач погасив основний борг повністю, що підтверджується платіжними дорученнями № 1894 від 21.11.08р. та № 1734 від 03.10.08р., про що також зазначено в повідомленні позивача .(арк.спр.92, 94, 99)

Оскільки, погашення боргу відбулось після порушення провадження у справі, провадження в частині основного боргу на суму 7547,74грн. слід припинити в зв’язку з відсутністю предмету спору, судові витрати в цій частині віднести на відповідача.

Позивачем за термін з грудня 2007р. по червень 2008р. нараховано 1004,75 грн. збитків від інфляції , 186,58 грн. 3% річних за термін з грудня 2007р. по вересень 2008р., 13177,48 грн. пені за термін з грудня 2007р. по травень 2008р.

Оскільки визначені нарахування збитків від інфляції та 3% річних підтверджені розрахунками позивача (арк.спр.62-63), тому позов в цій частині підлягає задоволенню повністю на підставі ст.625 ЦК України.

Згідно з п.7.4.2 договору та на підставі ЗУ «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»позивачем нарахована пеня в розмірі 1,0% належної до сплати суми за кожен день прострочки за термін з січня по травень 2008р., що склала 13177,48 грн.

Між тим, вимоги позивача, щодо стягнення пені у сумі 13177,48 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 717,53грн., оскільки відповідно до ст.7 Господарського Кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються насамперед Конституцією України, цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ч.2 ст. 343 ГК України та ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, нарахування позивачем пені в розмірі 1.0% в сумі 13177,48 грн. за несвоєчасну сплату боргу в сумі 7547,74 грн. , який до того ж погашено відповідачем, не відповідає вимогам загальних засад цивільного законодавства, визначених у ст.3 ЦК України щодо справедливості, добросовісності та розумності.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог ЦК України.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Заперечення відповідача судом прийняті до уваги частково.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 80, 82-85 ГПК України , господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства “Шалгіс” (вул Космонавтів, 56-Б, кв. 14, м. Миколаїв, код 23081509) на користь відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль”(Каботажний узвіз, 18, м. Миколаїв, код 30083966) суму 1004,75 грн. індексу інфляції, 186,58 грн. 3% річних, 717,53грн. пені, 94,57грн. держмита та 50,92рн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачеві.

На суму 12459,95 грн. пені в задоволенні позову відмовити.

Провадження у справі в частині основного боргу на суму 7547,74грн. припинити.

Рішення може бути оскаржене у 10-денний строк.

Суддя Т.М.Дубова