Court ruling № 26357152, 13.09.2012, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2210/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2012 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Елас»до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елас»звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000282302 від 28 грудня 2011 р., яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 68 094 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2012 року позов задоволено.

В апеляційній сказі Фастівська ОДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 07.12.2011 р. по 13.12.2011 р. посадовцями Фастівської ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Елас»з питання документального підтвердження даних податкової декларації з ПДВ за травень 2011 р.

Результати перевірки оформлено актом № 459/77/2302-32932312 від 13.12.2011 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 198, 200 Податкового кодексу України внаслідок віднесення у травні 2011 р. до складу податкового кредиту сум податку, сплаченого ТОВ «Базіс-Імпорт Компані»у складі вартості товару, що призвело до завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 68 094 грн.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

29.04.2011 р. між ТОВ «Елас»та ТОВ «Базіс-Імпорт Компані»укладено договір поставки.

За умовами названого договору ТОВ «Базіс-Імпорт Компані»поставило позивачеві частотний перетворювач, контролери, блоки розширення і роз'єми на загальну суму 649 000 грн., в тому числі 108 166 грн. 66 коп. ПДВ.

Розрахунок за поставлений товар ТОВ «Елас»здійснило шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений у складі вартості товару податок на додано вартість включило до податкового кредиту на підставі податкових накладних отриманих від контрагента.

Разом з тим, згідно акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 04.08.2011 р. №44594/7/23-20 ТОВ «Базіс-Імпорт Компані»відсутнє за юридичною адресою.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Фастівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000282302 від 28 грудня 2011 р., яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 68 094 грн. та застосовано санкцію у вигляді штрафу в розмірі 1 грн.

Правовідносини, що ви никають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту регулюються статтею 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а»пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарських операцій) дійшов висновку про реальність поставки товару ТОВ «Базіс-Імпорт Компані».

Судова колегія знаходить такий висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, позивачем було надано копію договору, рахунків-фактур, видаткових накладних, актів прийому-передачі комплектуючих за видатковими накладними, платіжних доручень та податкових накладних.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо товарності зазначених господарських операцій та неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи відповідача щодо правомірності названого рішення з посиланням на те, що податкові накладні не містять прізвища особи, що їх склала, обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки з наданих позивачем копій вбачається, що податкові накладні містять всі необхідні реквізити в тому числі і прізвище посадової особи ТОВ «Базіс-Імпорт Компані».

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 червня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.