ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" жовтня 2012 р.Справа № 5013/1127/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Приліпко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1127/12
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг", Кіровоградська область, м. Олександрія
до відповідача: Олександрійської міської ради Кіровоградської області, Кіровоградська область, м. Олександрія
про визнання недійсним рішення, визнання права на поновлення договору оренди
Представники сторін:
від позивача - Сібірцев А.В., директор;
від позивача - Бандурко П.В., довіреність № б/н від 25.09.2012;
від відповідача - участі не брали.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 28.09.2012 р. по 01.10.2012 р.
В судовому засіданні 01.10.2012 р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Айсберг" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, в якій просить:
визнати недійсним рішення Олександрійської міської ради №689 від 11 липня 2012 року "Про скасування пунктів 28, 30 рішення міської ради від 10 вересня 2010 року №1573 "Про поновлення дії договорів оренди земельних ділянок";
визнати право товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг" на поновлення договору оренди земельної ділянки площею 2500,00 кв.м. (кадастровий номер 3510300000:10:437:0026);
визнати право товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг" на поновлення договору оренди земельної ділянки площею 186,00 кв.м., що складається із земельної ділянки площею 82,00 кв.м. (кадастровий номер 3510300000:10:437:0029) та земельної ділянки площею 104 кв.м. (кадастровий номер 3510300000:10:437:0028).
В обґрунтування поданого позову позивач посилається на те, що має право на поновлення раніше укладених з відповідачем договорів оренди землі, оскільки продовжує користуватися відповідними земельними ділянками за відсутності заперечень орендодавця. За твердженням позивача, Олександрійська міська рада не мала права скасовувати раніше прийняте нею рішення про поновлення терміну оренди землі, так як таке рішення вже виконано позивачем та його скасування порушує права позивача і суперечить рішенню Конституційного Суду України у справі №1-9/2009 від 16.04.2009 р. В заяві від 26.09.2012 р. (том ІІ а.с. 1) позивач вказав також на порушення радою під час прийняття оскаржуваного рішення положень Закону України "Про доступ до публічної інформації", що полягає у відсутності своєчасного опублікування проекту рішення.
Відповідач з позовними вимогами не погодився та просить відмовити у їх задоволенні повністю, посилаючись на те, що під час прийняття рішення про поновлення позивачеві терміну оренди було порушено порядок надання земельних ділянок в оренду, а саме - таке рішення прийнято за відсутності проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду. Рада вправі скасовувати свої рішення, якщо такі рішення суперечать вимогам законодавства.
В судових засіданнях, що відбулися по справі, представниками позивача позовні вимоги підтримано; представником відповідача позов заперечено.
В судове засідання 01.10.2012 р. після оголошеної перерви представник відповідача не з'явився.
Господарський суд розглядає справу за наявними у ній документами.
Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, наведенні в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно договору оренди від 05.11.1999 р. позивач отримав в оренду земельну ділянку з метою несільськогосподарського використання для організації автостоянки розміром 0,25 га в м. Олександрія по бульвару Червоного Козацтва строком на три роки з дати реєстрації договору (том І а.с. 42-45).
Згідно договору оренди від 24.12.2001 р. позивач отримав в оренду земельну ділянку несільськогосподарського використання для організації ринку та встановлення і обслуговування павільйонів розміром 186,0 кв.м в м. Олександрія по вул. Червоного Козацтва зі строком дії договору - до 05.02.2006 р. (том І а.с. 36-38).
Орендодавцем земельних ділянок за вказаними договорами виступила Олександрійська міська рада Кіровоградської області, з якою було підписано зазначені вище договори.
Рішення про передачу земельних ділянок в оренду прийнято на сесіях Олександрійської міської ради №138 від 16.04.1999 р. та №538 від 26.06.2001 р. том І (а.с. 52, 54).
Договори оренди посвідчено нотаріально та зареєстровано у виконавчому комітеті Олександрійської міської ради. Фактична передача земельних ділянок в користування здійснена за актами прийому-передачі від 16.11.1999 р. та від 09.01.2002р. (том І а.с. 39, 45).
По закінченню терміну дії вказаних договорів, Олександрійською міською радою прийняті рішення про продовження ТОВ "Айсберг" (позивач) терміну оренди земельних ділянок за договорами, а саме:
за договором від 05.11.1999 р. про оренду земельної ділянки площею 0,25 га продовжено термін оренди на п'ять років згідно рішення №202 від 28.02.2003 р. та на три роки згідно рішення №755 від 17.07.2008 р. (том І а.с. 55, 56);
за договором від 24.12.2001 р. про оренду земельної ділянки площею 186,0 кв.м продовжено термін оренди на п'ять років згідно рішення №822 від 12.01.2006 р. (том І а.с. 53).
На підставі зазначених рішень між сторонами підписувались договори про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, а саме:
до договору оренди від 05.11.1999 р. - договір про внесення змін від 31.03.2003 р. щодо продовження терміну дії договору на п'ять років та договір про внесення змін від 18.07.2008р. щодо продовження терміну дії договору на три роки (том І а.с. 46, 48);
до договору оренди від 24.12.2001 р. - договір про внесення змін від 17.02.2006 р. щодо продовження терміну дії договору на п'ять років (том І а.с. 40).
Актами приймання-передачі від 17.02.2006 р., 31.03.2003 р., 18.07.2008 р. засвідчено передачу позивачеві земельних ділянок на зазначені в договорах про внесення змін термін оренди (том І а.с. 41, 47, 49).
10.09.2010 р. на сесії Олександрійської міської ради прийнято рішення, пунктами 28, 30 якого вирішено поновити ТОВ "Айсберг" (позивач) на п'ять років термін оренди земельної ділянки житлової та громадської забудови по вул. Червоного Козацтва площею 2500,00 кв.м., наданої для обслуговування автостоянки, та термін оренди земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови по вул. Червоного Козацтва площею 186,00 кв.м., наданої для організації ринку по торгівлі квітами та встановлення павільйонів (том І а.с. 26).
Однак, 11.07.2012 р. Олександрійська міська рада прийняла рішення №689, яким скасувала зазначені вище пункти 28, 30 рішення ради №1573 від 10.09.2010 р. (том І а.с. 35).
ТОВ "Айсберг", не погоджуючись з рішенням Олександрійської міської ради №689 від 11.07.2012 р., просить визнати його недійсним, з підстав порушення таким рішенням прав позивача на поновлення відповідних договорів, відсутністю правових підстав для скасування радою раніше прийнятого нею рішення та невідповідністю рішення положенням рішення Конституційного Суду України у справі №1-9/2009 від 16.04.2009 р.
Олександрійська міська рада (відповідач) вважає оскаржуване рішення таким, що відповідає вимогам законодавства, з тих підстав, що при поновленні позивачеві терміну оренди земельних ділянок було порушено порядок надання їх в оренду, так як земельні ділянки передано за відсутності проектів землеустрою щодо відведення таких земельних ділянок в оренду та за відсутності відповідних рішень ради про надання дозволу на розробку проектів і їх затвердження. Крім того, відповідач вказує на те, що договори оренди від 05.11.1999 р. і від 24.12.2001 р. припинили свою дію у зазначені в договорах строки без урахування строків продовження терміну оренди, оскільки договори про внесення змін до таких договорів не були зареєстровані в установленому законом порядку, а тому є такими, що не набрали чинності.
При розгляді справи, господарський суд враховує наступне.
Згідно статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" представницьким органом місцевого самоврядування є рада, що відповідно до закону наділена правом представляти інтереси територіальної громади й приймати від її імені рішення.
За приписами ст. 12, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади (землями в межах населених пунктів), у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень органів місцевого самоврядування та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування").
Згідно ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
За положеннями Закону України "Про оренду землі", що набрав чинності з 22.10.1998р., з подальшими змінами, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (ст. 16 Закону).
Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (ст. 19 Закону).
В силу ч. 1 ст. 31 названого Закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. Разом з цим, положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачають поновлення договору оренди землі по закінченню його строку за визначених у даній нормі умов.
Закон України "Про оренду землі" встановлює обов'язкову державну реєстрацію договору оренди землі. Так, за вимогами ст. 20 Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.
На час укладення між сторонами договорів оренди землі від 05.11.1999 р. та від 24.12.2001 р. умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок визначались Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 р. N 2073 .
Згідно названого Порядку державна реєстрація договорів оренди проводилась виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки та була офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.
Вказаним Порядком також було передбачено, що у разі внесення змін до договору оренди він підлягає перереєстрації. Перереєстрація, а також поновлення договорів оренди проводиться в порядку, встановленому для їх державної реєстрації. (пункт 17 Порядку).
Як вбачається з матеріалів справи, договори оренди землі від 05.11.1999 р. та від 24.12.2001 р., що укладені між сторонами, є нотаріально посвідченими та пройшли державну реєстрацію у виконавчому комітеті Олександрійської міської ради, про що у книзі записів державної реєстрації договорів вчинено записи №31 від 16.11.1999 р. та №251 від 09.01.2002р. та поставлено відмітки про реєстрацію на примірниках договорів.
Однак, державна реєстрація підписаних між сторонами договорів, якими вносились зміни до зазначених вище договорів оренди землі стосовно продовження терміну їх дії, не здійснювалась.
Так, за положеннями Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 р. N2073, що діяв на час укладення та закінчення строку дії договорів оренди від 05.11.1999 р. та від 24.12.2001 р., факт державної реєстрації засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди (суборенди). Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком. (пункти 12, 13 Порядку).
Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, прийнятим 23 травня 2003 р. N135, установлено, що реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".
Згідно Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему від 02.07.2003 N174 і який діяв до його скасування наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2012 р. N408, передбачалась необхідність відображення даних про державну реєстрацію на всіх примірниках договорів оренди (суборенди) землі.
В порушення викладеного, в наданих позивачем до справи примірниках договорів, якими вносились зміни до договорів оренди землі стосовно продовження терміну їх дії, відсутні відмітки про їх реєстрацію.
На запит господарського суду щодо реєстрації за позивачем права оренди на земельні ділянки, стосовно яких виник спір, відділом Держкомзему у м. Олександрія Кіровоградської області повідомлено про вчинення записів щодо реєстрації договорів оренди 09.01.2002 р. за №251 та 16.11.1999 р. за № 31; про реєстрацію змін до вказаних договорів не зазначено (том І а.с. 143-147).
За вимогами Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Аналогічні умови щодо набрання чинності договором оренди землі, а саме - після його державної реєстрації, містилися і в редакції Закону України "Про оренду землі" до викладення такого Закону в новій редакції згідно Закону України від 2 жовтня 2003 року N 1211-IV.
З набранням з 01.01.2004 р. чинності новим Цивільним кодексом України визначено, що не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації (ст. ст. 210, 640 ЦК).
На підставі викладеного, господарський суд приходить до висновку, що договори про внесення змін до договорів оренди землі від 05.11.1999 р. та від 24.12.2001 р., які підписувались між сторонами, не набрали чинності (є неукладеними). За вказаних обставин та виходячи з наявних у справі матеріалів, договори оренди землі від 05.11.1999 р. та від 24.12.2001 р. припинили свою дію у зазначені в договорах строки.
Разом з цим, позивач продовжував користуватися земельними ділянками площею 2500,00 кв.м. та площею 186,00 кв.м., а Олександрійська міська рада (орендодавець) надавала позивачеві згоду на продовження терміну оренди вказаних земельних ділянок шляхом прийняття відповідних рішень на сесіях ради, про які зазначено вище.
10.09.2010 р. на дев'яносто сьомій сесії п'ятого скликання Олександрійською міською радою прийнято чергове рішення про поновлення товариству з обмеженою відповідальністю "Айсберг" (позивач) на п'ять років терміну оренди земельної ділянки житлової та громадської забудови по вул. Червоного Козацтва площею 2500,00 кв.м., наданої для обслуговування автостоянки (п. 28 рішення) та про поновлення на п'ять років терміну оренди земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови по вул. Червоного Козацтва площею 186,00 кв.м., наданої для організації ринку по торгівлі квітами та встановлення павільйонів (п. 30) (том І а.с. 26).
Однак, 11.07.2012 р. на сорок шостій сесії шостого скликання Олександрійська міська рада приймає рішення №689, яким вирішує скасувати зазначені вище пункти 28, 30 рішення ради №1573 від 10.09.2010 р. (том І а.с. 35).
В обґрунтування прийняття рішення ради №689 від 11.07.2012 р. вказано на відсутність рішень міської ради про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та їх затвердження, відсутність проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок при винесенні рішення міської ради від 10.09.2010 р. №1573, враховано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 р. по справі №501216/11, рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.07.2012 р. по справі №1513/1216/11 та висновки постійних комісій.
Згідно Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції).
Земельним кодексом України в редакції, чинній під час прийняття Олександрійською міською радою рішення №1573 від 10.09.2010 р. та рішення №689 від 11.07.2012 р., встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (ст. 123 ЗК).
Згідно вказаної норми рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону;
надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
За положеннями частини 2 ст. 123 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Отже, частина 2 ст. 123 Земельного кодексу України містить положення, які передбачають надання земельної ділянки в оренду без розроблення проекту землеустрою в разі якщо межі такої земельної ділянки вже визначені в натурі (на місцевості) та її цільове призначення не змінюється.
Земельний кодекс України 1990 року, який був чинний на час надання позивачеві в оренду земельних ділянок за договорами оренди від 05.11.1999 р. та від 24.12.2001 р., також передбачав необхідність розробки проекту відведення земельних ділянок Так, згідно ст. 19 Земельного кодексу України 1990 року, надання земельних ділянок здійснювалось за проектами відведення цих ділянок. Проект відведення земельної ділянки погоджувався з власником землі або землекористувачем та подавався до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядала його у місячний строк і в межах своєї компетенції приймала рішення про надання земель.
Земельний кодекс України 1990 року містив норми, якими заборонялося приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) (ст. 22 ЗК).
Господарський суд враховує, що в матеріалах справи міститься рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 12.11.1998 р. №716/1, за яким товариству з обмеженою відповідальністю "Айсберг" надавався дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки по бульвару Червоного Козацтва для організації автостоянки, а також наявні докази розроблення такого проекту (том І а.с. 104, том ІІ а.с. 8-11).
З матеріалів справи слідує, що при наданні позивачеві в оренду земельної ділянки за договором від 05.11.1999 р. площею 0,25 га та за договором від 24.12.2001 р. площею 186,00 кв.м були встановлені межі вказаних земельних ділянок в натурі шляхом закріплення на місцевості межових знаків (том І а.с. 50, 51).
Як повідомляє відділ Держкомзему у м. Олександрія, у відповідності до Порядку присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель, затвердженого вказівкою Держкомзему України від 20.03.2002 р. №12, земельним ділянкам, які надані позивачу в оренду, було присвоєно кадастрові номери.
Так, згідно довідки відділу Держкомзему у м. Олександрія №138 від 06.12.2010 р. на земельну ділянку площею 0,25 га присвоєно кадастровий номер 3510300000:10:437:0026 (том ІІ а.с. 102).
Щодо земельної ділянки площею 0,0186 га, то відділом Держкомзему у м. Олександрія надано довідку №140 від 06.12.2010 р., в якій зазначено про те, що на земельні ділянці площею 0,0186 га, яка надана позивачеві в оренду, присвоєно кадастрові номери: земельній ділянці площею 0,0104 га - 3510300000:10:437:0028 та земельній ділянці площею 0,0084 га - 3510300000:10:437:0029 (том ІІ а.с. 103).
Згідно Тимчасових методичних вказівок щодо присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення державного земельного кадастру, схвалених протоколом науково-технічної ради Держкомзему України від 26 січня 1998 р. N 1, кадастровий номер - це унікальний (не повторюється на всій території України) номер, який присвоюється при формуванні земельної ділянки і зберігається за нею на весь час її існування.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр", земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
На підставі викладеного, господарський суд приходить до висновку, що у відповідності до чинних положень ст. 123 Земельного кодексу України не є обов'язковим розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачеві в оренду земельної ділянки площею 0,25 га, оскільки межі такої земельної ділянки вже визначені в натурі (на місцевості); надання земельної ділянки позивачеві в оренду в 1999 році здійснювалось за проектом відведення; земельній ділянці у визначеній площі присвоєно кадастровий номер; відомості про зміну цільового призначення або меж даної земельної ділянки відсутні.
Передача вказаної земельної в оренду може здійснюватися на підставі технічної документації, що передбачено частиною 2 ст. 123 Земельного кодексу України.
Більш того, за приписами статті 15 Закону України "Про оренду землі" проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків сторін, а є лише невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.
Отже, скасування Олександрійською міською радою рішення №1573 від 10.09.2010 р. в частині поновлення ТОВ "Айсберг" терміну оренди земельної ділянки площею 2500,00 кв.м. з підстав відсутності проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки є таким, що не відповідає нормам ст. 123 Земельного кодексу України.
Стосовно земельної ділянки площею 186,00 кв.м., то згідно даних відділу Держкомзему у м. Олександрія по вказаній земельній ділянці відбулися зміни, у результаті яких сформовано дві окремі земельні ділянки з окремими кадастровими номерами.
Вказані обставини також повідомляються самим позивачем, що вбачається з тексту його позовної вимоги (пункт 3 резолютивної частини позову).
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 186,00 кв.м. при її надані позивачеві в оренду за договором від 24.12.2001 р.
За таких обставин, є правомірним висновок Олександрійської міської ради, що покладений в основу скасування рішення №1573 від 10.09.2010 р., стосовно необхідності розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 186,00 кв.м. в оренду.
Судові рішення по справі №5013/1216/11, якими також обґрунтовано прийняття рішення №689 від 11.07.2012 р., стосуються оцінки правовідносин між сторонами щодо оренди земельної ділянки площею 186,00 кв.м. та правомірно враховані відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення (том І а.с.67-69).
Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Отже, за наведеними нормами підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Закон України "Про оренду землі" передбачає право орендаря на поновлення договору оренди землі.
Так, за положеннями Закону в редакції 2002 року - після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі продовження договору оренди на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін (ст. 27).
Після викладення Закону України "Про оренду землі" в новій редакції згідно Закону України від 2 жовтня 2003 року N 1211-IV, передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням. (ст. 33 Закону).
Законом України від 17.02.2011 р. N 3038-VI, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" викладено в новій редакції, у відповідності до якої, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:
власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Таким чином, норми Закону України "Про оренду землі", як в попередній, так і в чинній редакції, передбачали, що договір оренди землі поновлюється, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою за відсутності заперечень орендодавця. При цьому, на час прийняття відповідачем оскаржуваного у даній справі рішення, наведені норми не встановлювали строків для поновлення договору оренди. Натомість, строк встановлено для направлення заперечень орендодавця щодо поновлення договору.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як зазначено у пункті 4 рішення Конституційного Суду України №3-рп/2001 від 05.04.2001р., закріплений в Конституції України принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Отже, до відносин між сторонами у справі щодо поновлення договорів оренди земельних ділянок, як до правовідносин, що тривають і не закінчилися, застосовується законодавство, що діє протягом періоду таких правовідносин.
Позивач після закінчення строку дії договору оренди землі від 05.11.1999 р. продовжував користуватися наданою йому земельною ділянкою площею 0,25 га. В матеріалах справи відсутні відомості щодо направлення Олександрійською міською радою, як орендодавцем, у встановлений законодавством строк заперечень проти поновлення вказаного договору. Натомість, Олександрійська міська рада своїми рішеннями №202 від 28.02.2003 р. та №755 від 17.07.2008 р. продовжувала позивачеві термін оренди вказаної земельної ділянки (том І а.с. 55, 56). Рішенням №1573 від 10.09.2010 р. Олександрійська міська рада в черговий раз поновила позивачеві термін оренди земельної ділянки площею 2500,00 кв.м. (0,25 га).
На підставі викладеного, господарський суд приходить до висновку, що при скасуванні Олександрійською міською радою рішення №1573 від 10.09.2010 р. за оскаржуваним у даній справі рішенням №689 від 11.07.2012 р., було порушено право позивача поновити договір оренди земельної ділянки площею 2500,00 кв.м.
З урахуванням вищенаведеного, господарський суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про визнання недійсним рішення Олександрійської міської ради №689 від 11.07.2012 р. в частині скасування пункту 28 рішення ради №1573 від 10.09.2010 р. щодо поновлення ТОВ "Айсберг" на п'ять років терміну оренди земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови по вул. Червоного Козацтва площею 2500,00 кв.м., наданої для обслуговування автостоянки.
Підстав для визнання недійсним рішення Олександрійської міської ради №689 від 11.07.2012 р. в частині скасування пункту 30 рішення ради №1573 від 10.09.2010 р. щодо поновлення ТОВ "Айсберг" на п'ять років терміну оренди земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови по вул. Червоного Козацтва площею 186,00 кв.м., наданої для організації ринку по торгівлі квітами та встановлення і обслуговування павільйонів, господарський суд за наведених вище обставин не встановив.
Отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
При цьому, господарський суд відхиляє доводи позивача, що рішення Олександрійської міської ради №689 від 11.07.2012 р. є таким, що суперечить рішенню Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009, виходячи з наступного.
Конституційний суд України у справі №1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради в рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009 вирішив: "стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України". Однак, "органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення".
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Олександрійської міської ради №1573 від 10.09.2010 р. "Про поновлення дії договорів оренди земельних ділянок" не є виконаним оскільки відповідні договори між сторонами не укладено, а тому скасування такого рішення не суперечить вказаному вище рішенню Конституційного Суду України.
Порушення порядку оприлюднення проекту рішення Олександрійської міської ради №689 від 11.07.2012 р., на що вказує позивач в заяві про доповнення обставин від 26.09.2012 р., не є підставою для скасування такого рішення, оскільки таке порушення не призвело до прийняття неправомірного рішення та не порушило права позивача, який останній просить захистити у даній справі.
Стосовно вимог позивача про визнання за ним права на поновлення договорів оренди земельних ділянок площею 2500,00 кв.м. (кадастровий номер 3510300000:10:437:0026) та площею 186,00 кв.м., що складається із земельної ділянки площею 82,00 кв.м. (кадастровий номер 3510300000:10:437:0029) та земельної ділянки площею 104 кв.м. (кадастровий номер 3510300000:10:437:0028), господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 Цивільного кодексу України. Як передбачено частиною 3 вказаної статті, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом
У відповідності зі ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав.
Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Господарським судом при розгляді даної справи встановлено, що рішенням Олександрійської міської ради №689 від 11.07.2012 р. порушено право позивача поновити договір оренди земельної ділянки площею 2500,00 кв.м.
На підставі викладеного, господарський суд вважає, що право позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки площею 2500,00 кв.м. (кадастровий номер 3510300000:10:437:0026) має бути захищено шляхом визнання такого права.
Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Разом з цим, поновлення такого договору має здійснюватись у встановленому законодавством порядку.
Що стосується вимоги позивача про визнання права на поновлення договору оренди земельної ділянки площею 186,00 кв.м., яка складається із земельної ділянки площею 82,00 кв.м. та площею 104 кв.м., то з огляду на відсутність відповідного рішення Олександрійської міської ради про поновлення терміну оренди вказаних позивачем двох земельних ділянок, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Стосовно клопотання позивача про залучення до участі у справі представника відділу Держкомзему у м. Олександрія в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України (том І а.с. 99), господарський суд враховує, що представники вказаного відділу приймали участь в засіданні суду 26.09.2012 р. (том ІІ а.с. 14-18), а тому підстави для задоволення такого клопотання відсутні.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, просп. Леніна, 59, ідентифікаційний код 33423535) №689 від 11 липня 2012 року в частині скасування пункту 28 рішення міської ради від 10 вересня 2010 року № 1573 "Про поновлення дії договорів оренди земельних ділянок".
Визнати право товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Червоного Козацтва, 41/75, ідентифікаційний код 23230599) на поновлення договору оренди земельної ділянки площею 2500,00 кв.м. (кадастровий номер 3510300000:10:437:0026).
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Стягнути з Олександрійської міської ради Кіровоградської області (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, просп. Леніна, 59, ідентифікаційний код 33423535) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Червоного Козацтва, 41/75, ідентифікаційний код 23230599) судовий збір в сумі 1073 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Примірник рішення направити Олександрійській міській раді Кіровоградської області за адресою: 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Леніна, 59.
Повне рішення складено 05.10.2012 р.
Суддя В.В.Тимошевська
The court decision No. 26315313, Commercial Court of Kirovohrad Oblast was adopted on 01.10.2012. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 5013/1127/12. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: