Court ruling № 26306384, 27.09.2012, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2012 р.Справа № 2-а-3999/11/1470

Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Брагар В.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Димерлія О.О. та Єщенка О.В.

при секретарі Івановій К.І.

за участю представників:

апелянта -Гузенка А.М.

позивача -Кутельвас Т.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року по справі за позовом Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що дане рішення прийняті з порушенням закону оскільки позивач правомірно, у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 3.04.97 р. (далі Закон №168) відніс до податкового кредиту, з податку на додану вартість, суми ПДВ по угодам, які відповідач вважає нікчемними.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 19.04.2011 року № 0000383600.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" зареєстроване як юридична особа та є платником податків.

04.04.11р. відповідачем проведено документальну невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість.

04.04.11р. за результатами перевірки було складено акт №372/36/31821381, в якому крім іншого зазначено, що позивачем порушено: п. 1.8. ст. 1, пп. 7.7.1., пп. 7.7.2., пп.7.7.10 п. 7.7. ст. 7 Закону №168, в результаті чого завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 441594,65 грн.

19.04.11р. на підставі даного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000383600 за порушення п. 1.8. ст. 1, пп. 7.7.1., пп. 7.7.2., пп.7.7.10 п. 7.7. ст. 7 Закону №168 на підставі п.123.1 ст.123 ПК України визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 441594,65 грн.

На думку відповідача угоди (правочини) укладені позивачем з його контрагентами є нікчемними.

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами -в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (ч.1 ст.208 ГК України).

Положення ст.ст.207, 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби, вказані в абз.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі п.11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6.11.09р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст.228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З наведених норм законодавства слідує, що висновки про нікчемність правочинів, тим більш визнання правочинів нікчемними відносяться виключно до компетенції судів, а не податкових органів.

Аналогічна позиція вказана в ухвалі Вищого адміністративного суду України №К-25104/10 від 08.11.10р.

Окрім того, слід зазначити, що відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних засобів) для подальшого використання в межах господарської діяльності.

Дата виникнення права на податковий кредит визначається підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР, відповідно до якої право на податковий кредит виникає у платника по даті здійснення першої з подій: або списання коштів з рахунку в оплату товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

На підтвердження здійснення господарської операції з ПП ВКФ «Гідромаш», ПП ВКФ «Промзварка», ТОВ «Київ-Екостальтрейдинг», ТОВ «Діал-Сервіс», ТОВ «Укрторг-метал», ТОВ «Графіт-Юг», ТОВ ХК «Кондор», КПП «Тех-контракт», ТОВ «УПК-Енерго», ТОВ «Торгсельпром», ТОВ «Сетав Стальсервіс», ТОВ «Науково-виробнича фірма «Діагностичні прилади», ПП «Турботех», БГКП «Сирена», ТОВ «Турбо-центр»позивачем надано суду копії договорів, копії прибуткових ордерів, копії рахунків, копії платіжних доручень, копії реєстрів податкових накладних, копії податкових накладних, копії накладних, які підтверджують використання позивачем у господарській діяльності придбаного товару.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 01.10.2012 року

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Димерлій О.О.

суддя Єщенко О.В.