Court ruling № 26211583, 25.09.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/50589/12

Колегія суддів Вищий адміністративний суд України у складі:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Мороз О. Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на постанову та ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11.06.2012 року Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2012 рокуу справі№ 2а-11339/11/1270за позовомДержавного підприємства «Луганськвугілля»доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11.06.2012 року у справі № 2а-11339/11/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2012 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 18.11.2011 року № 0002568012.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової інспекції звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права: п. 150.1 ст. 150, п. 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 15.11.2011 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ДП «Луганськвугілля», за результатами якої складено акт перевірки від 15.11.2011 року № 493/08-2/32473323, в якому зафіксовано порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток: завищення задекларованих показників, відображених в рядку 06.6 декларації за 2-3 квартал 2011 року в сумі 38 212 776 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємства на 8 788 938 грн., як наслідок, неправомірне користування в періоді з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року пільгою з податку на прибуток на загальну суму 8 788 938 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0002568012 від 18.11.2011 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 8 788 938,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що позивачем в поданій звітності від'ємне значення об'єкту оподаткування попередніх років (2009-2010 років), що увійшли до 1 кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, підприємством неправомірно включено до 2 кварталу 2011 року та відповідно неправомірно включено до складу витрат 2-3 кварталу 2011 року в сумі 38 212 776 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2-3 квартал на суму 8 788 938 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з правомірності формування позивачем складу об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року, а тому об'єкт оподаткування сформований за 2-3 кв. 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 38 212 776 грн.

В обґрунтування касаційної скарги заявник зазначає, що у зв'язку із набранням чинності з 01.04.2011 року п. 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового Кодексу України до складу показників другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року, без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Колегія суддів такі доводи відхиляє, враховуючи наступне.

Розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 01.04.2011 року норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 6.1 статті 6 цього Закону передбачено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

В обґрунтування касаційної скарги, податковий орган зазначає, що таке включення суперечить положенням пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 цього Закону, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за III квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року (після набрання зазначеною нормою законної сили).

Абзацом 2 даної норми визначено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Тобто, до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

На підставі пункту 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, в свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

Правомірність формування позивачем від'ємного значення з податку на прибуток підтверджується також висновком судово-економічної експертизи № 2786/24, який врахований судами при оцінці наявних в справі доказів.

Оскільки судами встановлено відсутність порушення позивачем вимог законодавства при формуванні від'ємного значення з податку на прибуток, необґрунтованим є посилання податкового органу на неправомірне користування підприємством пільг з податку на прибуток протягом періоду з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про правомірне визначення позивачем розміру від'ємного значення з податку на прибуток, як наслідок наявність підстав для задоволення позову.

Доводи заявника, викладені в касаційній скарзі, ґрунтуються на невірному застосуванні норм матеріального права, а тому підстави для її задоволення відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 210, 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11.06.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2012 року у справі № 2а-11339/11/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак