Decision № 26022347, 11.09.2012, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2012 р. Справа № 5016/1500/2012(6/108)

м.Миколаїв

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком", 03110, м.Київ, вул.Солом"янська, 3

До відповідача: Військової частини А-4465, 54056, м.Миколаїв, вул. Аеродромна, 1

Про: стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2774, 70 грн.

Суддя Ткаченко О.В.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Федоров Є. Ю. довіреність № 1908 від 16.08.2012 року.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Військової частини А-4465 заборгованості у сумі 2774, 70 грн.

На виконання вимог ухвали суду від 06.08.2012 року позивачем 03.08.2012 року до відділу документального забезпечення суду подано клопотання в якому останній просить суд приєднати до матеріалів справи копії рахунків виставлених відповідачеві по Договору на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку від 21 липня 2006р. за № 2083-8, та копії описів підтверджуючих надсилання вказаних рахунків, та надав пояснення стосовно періодів нарахування штрафних санкцій.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений ухвалою суду від 06.08.2012 року, вказана ухвала направлена на адресу відповідача та отримана ним 13.08.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення № 5400117955652.

У відповідності до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в:

21 липня 2006р. за № 2083-8 між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком", як виконавцем, та військовою частиною А-4465, як споживачем, було укладено договір на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку (Далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався здійснювати експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку споживача, а останній - своєчасно та в повному обсязі вносити плату за надані послуги зв'язку.

Відповідно до умов п. 3.2 Договору споживач зобов'язався щомісячно до 20 числа місяця, наступного за поточним, вносити плату за надані послуги на розрахунковий рахунок виконавця на підставі рахунку, виставленого до 5 числа згідно з вимогами законодавства.

Виконуючи умови Договору, виконавець надав відповідачу послуги з експлуатаційно-технічного обслуговування засобів зв'язку за період з січня по червень 2012р. на загальну суму 2723,70 грн., що підтверджується рахунками № 838403/11-941 від 31.01.2012р., № 838403/11-1215 від 29.02.2012р., № 838403/11-1355 від 31.03.2012р., № 838403/11-1514 від 30.04.2012р., № 838403/12-528 від 31.05.2012р., № 838403/12-1623 від 29.06.2012р., направленими на адресу відповідача, що підтверджується описами вкладення в цінний лист доданими позивачем до клопотання від 20.08.2012 року.

Відповідач, в порушення умов договору, за надані послуги не розрахувався.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач направив відповідачу претензію за № 2056/06 18.06.2012р. з проханням погасити існуючий борг, відповіді на яку не отримав.

Відповідач вимоги Договору не виконав, оплату отриманих від позивача послуг в розмірі 2723,70 грн. в строк встановлений п. 3.2 Договору позивачеві не здійснив.

Враховуючи викладене суд приходитиь до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2723,70 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі п. 4.1 договору яким передбачена відповідальність сторін за невиконання умов договору, в тому числі за порушення строків сплати, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за період з 21.07.2012р. по 01.07.2012р. яка за його розрахунком становить 34,12 грн.

Так, позовні вимоги в частині стягнення пеня в розмірі 34,12 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім суми боргу, на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції за період з лютого 2012р. по червень 2012р. у сумі 3,63 грн. та 3% річних за період з 21.07.2012р. по 01.07.2012р. в розмірі 13,25 грн.

Дослідивши розрахунок інфляційних в розмірі 3,63 грн. суд приходить до висновку, що вказані вимоги задоволенню не підлягають оскільки, згідно Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції»№ 02-5/223 від 12.05.1999 року (зі змінами та доповненнями) та Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ викладених у листі Верховного Суду України № 62-97Р від 03.04.1997 року, індекс інфляції є змінною величиною, позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням цього індексу, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми. При здійсненні розрахунку індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін"). Отже при стягненні інфляційних за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, позивач повинен здійснити множення місячних індексів інфляції у заявлений період.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних за період з лютого 2012р. по червень 2012р. на загальну суму 3,63 грн. задоволенню не підлягають, оскільки за період (лютий-червень 2012р.) прострочки відповідачем зобов'язання по оплаті отриманих від позивача по Договору послуг загальний індекс інфляції був меншим 100% тобто позивач не поніс інфляційних втрат.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, підлягають задоволенню частково.

Частиною 5 ст. 49 ГПК України визначено, що - суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, та оскільки позовні вимоги задоволені частково, то судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А4465 (54056, м.Миколаїв, вул.Аеродромна, 1, р/р 35210002002549 УДК в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 08228725) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" (03110, м.Київ, вул.Солом"янська, 3, р/р 26006501022891 в Київській регіональній дирекції ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 322904, код ЄДРПОУ 16479714) 2723,70 грн. основного боргу, 34,12 грн. пені, 13,25 грн. 3% річних та 1593,41 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 17.09.2012 року.

Суддя О.В.Ткаченко