Court ruling № 25977338, 10.09.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" вересня 2012 р. К-5872/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя

на постанову Господарського суду Донецької області від 17.09.2008

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.12.2008

у справі № 26/51-а (22-а-13938/08)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Страхова корпорація «Династія»

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя

про скасування податкових повідомлень -рішень та визнання недійсним акту перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Страхова корпорація «Династія»звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог № 324 від 19.08.2008) до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя про скасування податкових повідомлень -рішень та визнання недійсним акту перевірки.

Постановою Господарського суду Донецької області від 17.09.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.12.2008, позов задоволено частково; скасовано податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя № 0000012240/0 від 18.01.2007 про визначення податку на прибуток страхових організацій у сумі 1 426 489,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1 426 489,00 грн.; скасовано податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя № 0000052342/0 від 18.01.2007 про визначення податкового зобов'язання з комунального податку у сумі 57,89 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 170,00 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено; присуджено з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова корпорація «Династія»судовий збір у сумі 1,70 грн.; присуджено з Державного бюджету України на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз витрати на проведення судової експертизи у сумі 5 014,00 грн.; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Страхова корпорація «Династія»на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз витрати на проведення судової експертизи у сумі 2 506,00 грн.

Жовтнева МДПІ міста Маріуполя, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, подала касаційну скаргу, у відповідності до якої просить скасувати постанову Господарського суду Донецької області від 17.09.2008 та Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.12.2008 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією міста Маріуполя було проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2004 по 30.06.2006, в ході якої було встановлено порушення ВАТ «Страхова корпорація «Династія»п.п.4.1.1, 4.1.3 п.4.1 ст.4, п.п.7.2.1 п.п.7.2.2, 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст.15 Декрету КМУ «Про місцеві податки і збори», п.п.2.1 п.2 Положення про комунальний податок в місті Маріуполі, Інструкції по статистиці чисельності працівників № 171, та за результатами якої складено Акт перевірки № 2415/22-111-1/23775933 від 26.12.2006;

- за наслідками перевірки Жовтневою МДПІ м.Маріуполя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012240/0 від 18.01.2007, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток страхових організацій в розмірі 2 852 978,00 грн. (з них - 1 426 489,00 грн. основного платежу та 1 426 489,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій) та податкове повідомлення-рішення № 0000052342/0 від 18.01.2007, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з комунального податку в сумі 227,80 грн. (з них - 57,80 грн. основного платежу та 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

За висновками перевірки, порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»полягало у наступному:

- позивачем завищено податок на доходи від страхової діяльності за ставкою 3% за період з 01.06.2004 по 30.06.2006 у сумі 194 562,00 грн., в т.ч. по періодах: 3 кв. 2004 -22 500,00 грн.; 4 кв.2004 -22 400,00 грн.; 1 кв.2005 -20 600,00 грн. 2 кв.2005 -24 600,00 грн.; 3 кв.2005 -26 800,00 грн.; 4 кв. 2005 -26 800,00 грн.; 1 кв. 2006 -25 694,00 грн.; 2 кв. 2006 -25 168,00 грн.;

- позивачем занижено податок на прибуток від діяльності іншої, ніж страхова, за період з 01.06.2004 по 30.06.2006 у сумі 1 621 051,00 грн. в т.ч. по періодах: 3 кв. 2004 -187 900,00 грн.; 4 кв. 2004 -186 100,00 грн.; 1 кв. 2005 -171 700,00 грн.; 2 кв. 2005 -205 300,00 грн.; 3 кв. 2005 -223 200,00 грн.; 4 кв. 2005 -223 000,00 грн.; 1 кв. 2006 -214 866,00 грн.; 2 кв. 2006 -208 985,00 грн.;

- позивачем занижено загальне податкове зобов'язання (податок на доходи від страхової діяльності та податок на прибуток від діяльності іншої, ніж страхова) за період з 01.06.2004 по 30.06.2006 у сумі 1 426 489,00 грн., в т.ч. по періодах: 3 кв. 2004 -165 400,00 грн.; 4 кв.2004 -163 700,00 грн.; 1 кв. 2005 -151 100,00 грн.; 2 кв. 2005 -180 700,00 грн.; 3 кв. 2005 -196 400,00 грн.; 4 кв. 2005 -196 200,00 грн.; 1 кв. 2006 -189 172,00 грн.; 2 кв. 2006 -183 817,00 грн.

Крім того, за висновками перевірки, порушення позивачем вимог ст.15 ДКМУ «Про місцеві податки і збори», п.п 2.1 п.2 Положення про комунальний податок в місті Маріуполі, Інструкції по статистиці чисельності працівників № 171 (що діяла у період 07.07.1995 - 31.12.2006) полягало у тому, що позивачем занижено суми податкового зобов'язання по комунальному податку у 3 кв. 2004 - на 32,30 грн., у 4 кв.2004 - на 25,50 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими висновки податкового органу про порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст.15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»дохід від страхової діяльності юридичних осіб-резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою у пункті 10.1 статті 10 цього Закону, та оподатковується за ставкою 0 відсотків - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів, визначених пунктом 1.37 та пунктом 1.42 статті 1 цього Закону; за ставкою 3 відсотки - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхування. Для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (далі - сума валових внесків), одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами, зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим повідомленням-рішенням № 0000012240/0 від 18.01.2007 позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток страхових організацій у зв'язку з тим, що, за твердженням відповідача, позивачем не надані необхідні первинні документи, які б підтверджували здійснення діяльності в періоді, що перевірявся, що унеможливлювало підтвердження перевіркою даних податкових декларацій з податку на доходи (прибуток) страховика. Зокрема, відповідачем вказується, що до перевірки не були надані договори страхування та перестрахування, на підставі яких здійснювалися операції.

Однак, судами попередніх інстанцій встановлено, що Акт перевірки № 2415/22-111-1/23775933 від 26.12.2006 не містить аналізу (результату) перевірки документів бухгалтерського обліку позивача, які були використані при перевірці (головні книги, журнали-ордери з додатками, виписки по банківським рахункам, касові книги, видаткові та прибуткові касові ордери, авансові звіти), зокрема, щодо складу доходів та витрат позивача, повноти їх відображення в податковій звітності, в тому числі валових доходів та валових витрат від діяльності іншої, ніж страхова. Додатки до акту перевірки з цього питання в акті перевірки не відображені та до матеріалів справи відповідачем не надані. Розшифровку господарських операцій, по яким збільшені валові доходи від діяльності іншої, ніж страхова, податковий орган не надав, однак, як свідчить акт перевірки, заниження податку на прибуток за ставкою 25% пов'язане фактично із збільшенням перевіряючими валових доходів на суму доходів, яка позивачем була задекларована по страховій діяльності та не прийнята як така відповідачем.

Висновками проведеної у даній справі судово-економічної експертизи № 2257/24 від 23.05.2008 спростовуються висновки акта перевірки про наявність порушень в оподаткуванні доходів від страхової діяльності за ставкою 3% з 01.06.2004 по 30.06.2006 у сумі 194 568,00 грн. і заниження податку на прибуток від діяльності іншої, ніж страхова, за аналогічний період у сумі 1 621 051,00 грн., а також заниження загальної суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в цей період у сумі 1 426 489,00 грн., та підтверджується відповідність даних декларацій позивача за період з 01.06.2004 по 31.06.2006 його документам бухгалтерського та податкового обліку.

Висновків вказаної судово-економічної експертизи при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій відповідачем не спростовано.

Отже, попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідачем не доведено правомірності нарахування позивачу основного зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 426 489,00 грн.

За таких обставин безпідставним є й застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п.17.1.3, 17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Щодо правомірності донарахування позивачу податковим повідомленням-рішенням № 0000052342/0 від 18.01.2007 комунального податку в сумі 57,80 грн. та 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, то судова колегія також погоджується з висновками судів попередніх інстанції про безпідставність та необґрунтованість висновків податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання з комунального податку у 2004 році, оскільки факт наявності порушення позивачем ст.15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори»належними доказами не підтверджений та відповідачем не доведений.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним акту перевірки № 2415/22-111-1/23775933 від 26.12.2006, то в цій частині позивачу обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову, оскільки даний акт по своїй правовій природі не є рішенням органу владних повноважень, а є документом, який містить викладення певних обставин та результатів перевірки, фактів порушень та по своїй суті не є юридичною формою рішення органу, що його склав, тому не підлягає визнанню недійсним.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя відхилити.

2. Постанову Господарського суду Донецької області від 17.09.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.12.2008 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний