№ 259396, 30.10.2006, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.06

Справа №АС17/533-06.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВС», м.Київ

до відповідача Державної виконавчої служби у Конотопському районі, м. Конотоп

Про скасування постанови та зобов‘язання вчинити дії

Суддя Коваленко О.В.

Представники:

Від позивача Мартиненко В.М.

Від відповідача не з‘явився.

У засіданні брали участь секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: Позивач просить суд скасувати постанову Державної виконавчої служби у Конотопському районі від 29.05.2006 р., визнати за ним право на майно, а саме - будівлі та споруди, розташовані за адресою: Сумська область, Конотопський район, смт. Дубов‘язівка, вул. Трудова, 3, та звільнити зазначене майно з-під арешту.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 128 КАС України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає, що державний виконавець діяв у відповідності з нормами чинного законодавства на підставі ухвали господарського суду Сумської області від 18.05.2006 р. по справі №17/304-06 про накладення арешту на цілісний майновий комплекс ВАТ «Дубов‘язівський цукровий комбінат».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, суд встановив:

17.05.2006 р. господарським судом Сумської області було порушено провадження у справі № 17/304-06 за позовом прокурора Конотопського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі до відповідачів: 1) відкритого акціонерного товариства “Дубов’язівський цукровий комбінат”; 2) товариства з обмеженою відповідальністю “ЮВС”; 3) товариства з обмеженою відповідальністю ПДБ-ГАЗ”, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна госпрозрахункова установа “Агентство з питань банкрутства” в особі філії в Сумській області, про зобов’язання вчинити певні дії.

18.05.2006 р. ухвалою господарського суду Сумської області з метою забезпечення позову накладено арешт на цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Сумська область, Конотопський район, смт Дубов‘язівка, вул. Трудова, 3, який відчужено на підставі договору купівлі-продажу від 14.02.2006 р., укладеного між ВАТ «Дубов‘язівський цукровий комбінат» та ТОВ «ЮВС».

Згідно ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» ухвала господарського суду є виконавчим документом та відповідно до ст. 124 Конституції України є обов‘язковим до виконання на всій території України.

Зі ст.55 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

29.05.2006 р. Державною виконавчою службою у Конотопському районі винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання ухвали господарського суду Сумської області від 18.05.2006 р. №17/304-06 про накладення арешту на цілісний майновий комплекс ВАТ «Дубов‘язівський цукровий комбінат».

Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 07.06.2006 р. державним виконавцем були винесені відповідні постанови та направлені до Конотопської районної нотаріальної контори та до Конотопського Міського бюро технічної інвентаризації для виконання.

Проаналізувавши вищевикладене, суд прийшов до висновку про те, що Державна виконавча служба у Конотопському районі при виконанні ухвали господарського суду Сумської області від 18.05.2006 р. по справі №17/304-06діяла в межах своїх повноважень відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, але позивач, з урахуванням всіх обставин справи, не подав суду належних доказів, які б об’єктивно, і у визначеному законом порядку, підтвердили його позицію.

Таким чином, вимоги позивача є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 87, 94, 98 КАС України судові витрати по справі в розмірі 3 грн. 40 коп. покладаються на позивача.

Позивачем при подачі позовної заяви було сплачено 85 грн. 00 коп. державного мита, але відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із скарг за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян, справляється державне мито в розмірі 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Враховуючи вищенаведене, відповідно до ч.2 ст.89 КАС України з державного бюджету України на користь позивача підлягає поверненню 81 грн. 60 коп. державного мита.

Керуючись ст. ст. 87, 94, ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В позові відмовити.

2. Повернути з державного бюджету України (р/р 31115095600002 в УДК в Сумській області, МФО 837013, код ЗКПО 23636315, код 22090200, символ 095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВС» (03062, м. Київ, пров. Червонозаводський, 2/13, код 21614404) 81 грн. 60 коп. держмита.

3. Видати довідку.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.В. КОВАЛЕНКО