Decision № 259364, 03.11.2006, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2006 р.

Справа № 31/396-06-11302

Позивач: ТОВ „Трансінтер”

Відповідач: СК „Дельжилер”

Про визнання договору дійсним та визнання права власності на об’єкти нерухомості

Суддя Господарського суду

Одеської області Лєсогоров В.М.

Представники:

В засіданні приймали участь:

від позивача: Матвейчук С.Ю. –по довіреності

від відповідача: Трегубчак С.Ю. –по довіреності

СУТЬ СПОРУ: позивач вимагає визнання дійсним договору купівлі –продажу об’єктів нерухомості від 25.09.2006 року № 9 та визнання права власності на об’єкти нерухомості –центральне зерносховище яке складається з вагової, зерносховища складу псому № 1, зерносховища складу № 2, зерносховища складу № 3, зерносховища складу № 4, огорожи які розташовані за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Дмитровка.

З відзиву на позов убачається, що відповідач позов визнав.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала.

Матеріалами справи встановлено:

25.09.2006 року сторони підписали договір купівлі –продажу № 9 відповідно до умов якого відповідач продає позивачу нерухоме майно: центральне зерносховище яке складається з вагової, зерносховища складу псому № 1, зерносховища складу № 2, зерносховища складу № 3, зерносховища складу № 4, огорожи які розташовані за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Дмитровка. Ціна майна складає 102 000 грн. Майно передається за актом приймання –передачі.

Договір нотаріально не посвідчений.

За актом приймання –передачі від 25.09.2006 року відповідач передав позивачу майно по договору.

Листом від 27.09.2006 року позивач запросив відповідача до нотаря з метою нотаріального посвідчення вказаного договору.

Листом від 27.09.2006 року відповідач відмовив позивачу щодо явки до нотаря.

Відповідно до балансової довідки відповідача від 02.11.2006 року об’єкти нерухомості перераховані в договорі рахувалися на балансі відповідача.

Відповідно до ст. 655 ЦК України - за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 657 ЦК України - договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню...

Відповідно до ст. 220 ЦК України - у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ст. 334 ЦК України –право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач виконавши договір ухилився від його нотаріального посвідчення, що є підставою для визнання договору дійсним.

Ухилившись від нотаріального посвідчення договору відповідач перешкоджав позивачу набути право власності на майно у встановленому законодавством порядку.

Судові витрати у справі по держмиту та за ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача в зв’язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Договір від 25.09.2006 року № 9 між ТОВ „Трансінтер” та СК „Дельжилер” купівлі –продажу нерухомого майна: центральне зерносховище яке складається з вагової, зерносховища складу псому № 1, зерносховища складу № 2, зерносховища складу № 3, зерносховища складу № 4, огорожи які розташовані за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Дмитровка –визнати дійсним.

Визнати за ТОВ „Трансінтер” код 25414748 (м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 47) право власності на нерухоме майно: центральне зерносховище яке складається з вагової, зерносховища складу псому № 1, зерносховища складу № 2, зерносховища складу № 3, зерносховища складу № 4, огорожи які розташовані за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Дмитровка.

Стягнути з СК „Дельжилер” код 03766317 (Одеська область, Татарбунарський район, с. Дмитровка) на користь ТОВ „Трансінтер” код 25414748 (м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 47) –85 грн. по держмиту і 118 грн. за ІТЗ судового процесу.

Рішення набуває законної сили з 14.11.2006 р.

Суддя Лєсогоров В.М.