Court ruling № 25935936, 06.09.2012, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2012 р.Справа № 2-а-307/10/1470

Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Єщенка О.В.,

суддів - Димерлія О.О.,

- Зуєвої Л.Є.

за участю секретаря судового засідання-Тулби О.О.

розглянувши в у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року у справі за позовом фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, Державної податкової адміністрації України у Миколаївської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2010 року, фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, Державної податкової адміністрації України у Миколаївської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) №0001962303 від 12 жовтня 2009 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим. що перевірку дотримання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів і ліцензій проведено працівниками Державної податкової адміністрації України у Миколаївської області з порушенням вимог діючого законодавства. Рішення про застосування штрафних санкцій є незаконними та такими, що підлягає скасуванню.

В своїх запереченнях проти адміністративного позову Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва посилається на те, що перевірку було проведено на підставі направлень на проведення перевірки від 22 вересня 2009 року; перевіркою встановлено, що позивачем не здійснено облік товарних запасів за місцем реалізації. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року адміністративний позов фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення №0001962303 від 12 жовтня 2009 року.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши доповідача, представників сторін, дослідивши доводи апелянта в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 вересня 209 року працівниками податкової служби було проведено перевірку господарської одиниці -відділу з продажу фільтрів для очистки води, що розташований по АДРЕСА_1, який належить фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2

За наслідками перевірки складено акти № 0803/14/00/23/20908291 від 23 вересня 2009 року яким зафіксовано порушення п.п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: неведення обліку товарних запасів у встановленому порядку за місцем реалізації на суму 3840,0 грн.

Рішенням № 0001962303 від 12 жовтня 2009 року застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 7680,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги про застосування штрафних ( фінансових) санкцій, суд першої інстанції виходив з наступного.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно законності та правомірності проведення працівниками податкового органу перевірки, оскільки відповідач під час проведення перевірки керувався Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який є спеціальним законом по відношенню до Закону України «Про Державну податкову службу в Україні»та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а тому у цьому випадку відповідач керувався першим.

Відповідно до п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів ( наданих послуг).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо неправомірності застосування відповідачем санкцій за порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У відповідності з ч. 3 ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності. Згідно Указу Президента України від 03.07.1998, № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт малого підприємництва - фізична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат.

Статтею 3Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати ведення та зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій (КОРО).

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»сфера його дії поширюється на юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності.

Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що на суб'єктів підприємницької діяльності фізичних осіб не покладено обов'язок щодо здійснення такого обліку товарних запасів та не може бути покладено відповідальність за його невиконання.

При розглядісправи судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196,п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року у справі за позовом фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, Державної податкової адміністрації України у Миколаївської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної негайно після проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Зуєва Л.Є.