Court ruling № 25935696, 06.09.2012, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2012 р.Справа № 2-а-9498/10/1570

Категорія:8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.при секретаріПилипчук М.І.розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фрунзівського районного споживчого товариства на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2012 року по справі за позовом Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до Фрунзівського районного споживчого товариства про стягнення заборгованості, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Фрунзівського районного споживчого товариства (далі відповідач) в якому просить стягнути з Фрунзівського районного споживчого товариства заборгованість у сумі 20497 гривень 75 копійок за рахунок активів боржника.

В судовому засіданні першої інстанції представник позивача підтримав заявлений адміністративний позов та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні першої інстанції проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Суд першої інстанції своєю постановою від 11 січня 2012 року адміністративний позов Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до Фрунзівського районного споживчого товариства про стягнення заборгованості задовольнив.

Стягнув з Фрунзівського районного споживчого товариства штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 20947 (двадцять тисяч дев'ятсот сорок сім) гривень 75 копійок.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що визначена позивачем заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем заборгованості по штрафним (фінансовим) санкціям нарахованим на підставі рішень за результатами перевірок від 09.12.2008 року та 22.06.2009 року.

09.12.2008 року працівниками Роздільнянської МДПІ а саме: старшим державним податковим ревізором інспектором ДПА в Одеській області Тищенко Г.В. та старшим державним податковим ревізором інспектором ДПА в Одеській області Ярош І.В. на підставі направлень №18711/23-7017 та №18712/23-7017 від 01.12.2008 року була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами зазначеної перевірки, в той же день, податковими інспекторами складено акт перевірки за №1136/15/32/23-01761528.

Перевірка здійснювалась в присутності продавця ОСОБА_5 та голови РСТ ОСОБА_6

На підставі зазначеного акту перевірки Роздільнянською МДПІ було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002362352 від 19.12.2008 року на суму 14550 гривень за порушення п.1 та п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за що до відповідача було застосовано штрафні санкції згідно з статтями 17 та 22 вказаного Закону.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з судом першої, що дії позивача щодо проведення перевірки здійсненні правомірно, та у межах повноважень, що передбачені законодавством України.

Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіркою встановлено порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: розрахункова операція проведена без застосування реєстратора розрахункових операцій. Зазначена норма передбачає, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Розрахункова операція без застосування реєстратора розрахункових операцій була здійснена на загальну суму 28 гривень.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції до суб'єкта підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (28 грн. х 5 = 140 грн.).

Вказаною перевіркою, також встановлено порушення п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. Зазначена норма передбачає, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків складає 2910 гривень ( в тому числі 28 гривень здійсненої покупки перевіряючими). Сума готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО становить 0 гривень. Невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків складає 2882 гривень (2910 грн. 28 грн. 0 грн.). Згідно ст. 22 Закону №265/95-ВР у разі невідповідності суми готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті, - до суб'єкта підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (2882 грн. х 5 = 14 410 грн.).

Судом першої інстанції встановлено, що заборгованість виникла за наслідками ще однієї перевірки здійсненої працівниками Роздільнянської МДПІ за результатами якої був складений акт від 21.06.2009 року №1225/15/24/23/01761528. На підставі зазначеного акту перевірки Роздільнянською МДПІ було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000742300 від 08.07.2009 року на суму 5955 гривень за порушення п.п. 5, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за що до відповідача було застосовано штрафні санкції згідно з статтями 17 та 22 вказаного Закону.

Частиною 1 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2011 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2011 року по справі №2а-10072/09/1570 встановлено, що перевірка відповідача від 21.06.2009 року проведена правомірно, а дії Роздільнянської МДПІ щодо прийняття податкового повідомлення рішення №0000742300 від 08.07.2009 року на підставі якого застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5955 гривень відповідають нормам, діючого на момент проведення вказаних дій, законодавства.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до Фрунзівського районного споживчого товариства про стягнення заборгованості є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, підтверджуються наданими суду письмовими доказами, та підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Фрунзівського районного споживчого товариства, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2012 року по справі за позовом Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до Фрунзівського районного споживчого товариства про стягнення заборгованості, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан