Court ruling № 25918891, 30.08.2012, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4600/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Беспалова О.О.,

суддів Губської О.А., Грибан І.О.,

при секретарі Маджар О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Господарник»(далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва (далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення № 0157761502 від 25 листопада 2011 року, яким йому зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 97 536 474,00 грн., і податкового повідомлення-рішення № 0157751502 від 25 листопада 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання на 1 124 084,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2012 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов повністю.

На думку апелянта до складу ІІ кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року, із врахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року за результатами господарської діяльності попередніх періодів.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток позивача складено Акт № 327/15-225/30971302 від 04 листопада 2011 року, яким встановлено порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового Кодексу України, яке призвело до завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 97 536 474,00 грн. та заниження об'єкту оподаткування у розмірі 4 887 321,00 грн. та заниження податку на прибуток у розмірі 1 124 084 грн. (а.с. 28-30).

На підставі Акта перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0157761502 від 25 листопада 2011 року, яким згідно з п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового Кодексу України позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 97 536 474,00 грн. (а.с. 106) та податкове повідомлення-рішення № 0157751502 від 25 листопада 2011 року, яким згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового Кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на 1 124 084,00 грн. (а.с. 105).

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем неправомірно відображено у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач посилався на те, що ТОВ «Господарник»у податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року неправомірно визначено рядок 06.6 декларації (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду), що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

На думку ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року включати до рядку 06.6. - «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду»загальну суму від'ємного значення І кварталу 2011 року, а зобов'язаний був включити лише витрати, що виникли безпосередньо у І кварталі 2011 року, без врахування раніше понесених збитків у попередніх періодах.

Порядок нарахування та сплати податку на прибуток підприємств визначено розділом ІІІ Податкового кодексу України.

В той же час, відповідно до п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, розділ ІІІ застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

У І кварталі 2011 року діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до ст. 3 якого об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Пунктом 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»було визначено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абз. 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Статтею 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів.

Так, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 01 квітня 2011 року визначено ст. 150 Податкового кодексу України.

Пунктом 150.1 вказаної статі встановлено: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

В той же час, судова колегія звертає увагу на те, що п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України визначено особливості застосування п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України.

Так, п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Системний аналіз змісту абзацу 2 п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України свідчить про те, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за І квартал 2011 року, без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99р. №1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що у зв'язку із набранням 01 квітня 2011 року чинності розділу ІІІ ПК України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у І кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до І кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу від'ємного значення ІІ кварталу 2011 року не включається.

Отже, виходячи з норм чинного законодавства в позивача були відсутні правові підстави керуватись Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»з 01 квітня 2011 року, оскільки питання оподаткування, декларування податку на прибуток з ІІ кварталу 2011 року регулюються лише Податковим Кодексом із врахуванням Перехідних положень.

З врахуванням наведеного, у позивача були відсутні визначені законом підстави, для включення до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік.

Враховуючи викладене, висновки ДПІ в Шевченківському районі м. Києва, що до складу від'ємного значення ІІ кварталу 2011 року не включається загальна сума від'ємного значення І кварталу 2011 року, а включаються лише витрати, що виникли безпосередньо у І кварталі 2011 року, без врахування раніше понесених збитків у попередніх періодах, були правильними та такими, що відповідали нормам чинного законодавства України.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що право позивача подати уточнуючий(чі) розрахунок(ки) за звітний період 2011 року передбачено Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" № 4834 від 24.05.2012 року, а також підтверджено Наказом Державної податкової служби України від 05.07.2012 року № 575, яким затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток. Так, нормами Закону передбачено врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке утворилося станом на 01 січня 2011 року, при визначенні від'ємного значення об'єкту оподаткування за II-IV квартал 2011 року. Таким чином, з моменту набрання чинності Законом № 4834 у разі невідображення в податковій звітності з податку на прибуток за звітний другий, другий і третій, другий -четвертий квартали 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке утворилося станом на 01 січня 2011 року, платник має право подати уточнюючий(чі) розрахунок(ки) за звітний період 2011 року, у якому відобразити суму такого від'ємного значення, визначену з урахуванням непогашених збитків, що утворилися станом на 01 січня 2011 року.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно зі ч. 1 ст. 198, п. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються, оскільки вони вже були предметом розгляду суду першої інстанції і їм дано належну правову оцінку.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.