Справа №2-711/12 р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
22 серпня 2012 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: Вітковського С.В.,
з участю секретаря: Лосенко І.М.,
позивача ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайсуду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернулася в міськрайонний суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання в розмірі 800 гривень щомісячно мотивуючи тим, що вона з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 19 квітня 2012 року.
Під час спільного проживання у них народився син -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні. У зв'язку з цим позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3 років. З часу розлучення відповідач ОСОБА_2 не надає допомоги на утримання їхньої спільної дитини, хоч має таку можливість, бо він фізично здоровий.
На даний час позивачка самостійно себе та потреби дитини забезпечити не може, а тому змушена звернутись до суду за примусовим стягненням аліментів на утримання дитини.
Оскільки відповідач ніде офіційно не працює то позивачка вимушена просити суд призначити розмір аліментів на утримання сина у твердій грошовій сумі, а саме 800 гривень щомісячно і до досягнення їх дитиною повноліття.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала, викладене у позовній заяві підтвердила і суду пояснила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 і у них народився син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1
На даний час шлюб між позивачем та відповідачем розірвано, їх спільний син знаходиться на вихованні та утриманні позивачки ОСОБА_4. Позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, проте скрутне матеріальне становище не дає можливості повноцінно забезпечити себе та дитину, тому вона просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щомісячно, оскільки відповідач не працює та стабільного доходу немає.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково і суду пояснив, що він не має можливості сплачувати аліменти у розмірі заявленому позивачкою у зв'язку з тим, що від 17.07.2006 року ніде не працює, зареєстрований та проживає разом з батьками. Однак погоджується платити аліменти у розмірі 500 гривень на місяць.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільного сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано і вони проживають окремо,син знаходиться на вихованні та утриманні позивачки. У зв'язку із цим вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3 років.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка ОСОБА_4 просить стягувати з відповідача на утримання малолітнього сина аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щомісячно і до досягнення їх дитиною повноліття, мотивуючи тим, що відповідач в добровільному порядку коштів на утримання дитини не надає, хоч має можливість, оскільки фізично здоровий та може надавати матеріальну допомогу.
Відповідач заперечує проти задоволення позову в повному обсязі.
Із змісту ст. 180 СК України, яка передбачає, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття випливає, що ОСОБА_2 зобов'язаний утримувати дитину, а отже має забезпечувати потреби сина, дбати про його задовільний матеріальний стан, духовний розвиток.
Згідно ч.1 ст. 182 СК України: "При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення".
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що для нормального матеріального забезпечення сина та його розвитку слід стягувати з ОСОБА_2 щомісячно по 500 грн. на утримання сина ОСОБА_5, оскільки позивач не надала доказів, що відповідач може сплачувати аліменти в розмірі 800 грн. щомісячно. Необхідно стягнути з відповідача на користь держави 214 грн. 60 коп. судового збору.
На підставі п. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає рішення до негайного виконання в частині стягнення розміру аліментів за один місяць.
Керуючись ст.ст. 180, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 10, 60, 209, 212, 213, 214, п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця с. Сугаки, Могилів-Подільського району на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 500 (п'ятсот) грн. щомісячно починаючи з 01.08.2012 року і до досягнення сином ОСОБА_5 трьохрічного віку, а саме по 28 листопада 2013 року.
На підставі п. 1 ч.1 ст. 367 ЦПК України допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення розміру аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 214(двісті чотирнадцять)грн. 60 коп. до Державного бюджету м.Могилева-Подільського (банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м.Вінниця, номера рахунку 31218206700009, код ЄДРПОУ 38031302, одержувач: державний бюджет м.Могилева-Подільського 22030001; призначення платежу «Судовий збір, код ЄДРПОУ Могилів-Подільського міськрайонного суду 26423235, пункт 1.1.»).
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя:
The court decision No. 25898214, Mohyliv-Podilskyi City and District Court of Vinnytsia Oblast was adopted on 23.08.2012. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 2-711/12. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: