№ 25870402, 06.09.2012, Debaltseve City Court of Donetsk Oblast

Справа № 0511/1963/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2012 року

Дебальцевський міський суд Донецької області в складі:

головуючого -судді Кардашенко О.А.

при секретарі - Сухоставець Т.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дебальцеве справу за адміністративним позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської ради про визнання неправомірною відмови у виплаті недоотриманої суми компенсації та стягнення недоотриманої суми компенсації-

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської ради (УПСЗН) про визнання неправомірною відмови у нарахуванні та виплаті позивачу одноразової компенсації у разі встановлення інвалідності, вказуючи, що відповідач відмовляється виплатити в повному обсязі різницю у розмірі одноразової компенсації у разі встановлення інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок Чорнобильської катастрофи. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС 1 категорії, була встановлена 3 група інвалідності за захворюванням, пов'язаним з ліквідацією аварії на ЧАЕС. Згідно ст. 48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », у зв'язку із встановленням вищої групи інвалідності має право на компенсацію в розмірі 30 мінімальних заробітних плат. Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату зазначеної одноразової компенсації,але отримав відмову, тому просив суд зобов'язати перерахувати та виплатити одноразову компенсацію, у зв'язку з призначенням 3 групи інвалідності, згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

До судового засідання позивач та представник позивача не з'явився, належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи, надав суду заяву про підтримання позовних вимог та про можливість розгляду справи у його відсутності.

Відповідач до судового засідання не з'явився, позов не визнав, вказуючи, що компенсація була виплачена згідно з вимогами законодавства,

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, що мешкає: АДРЕСА_1 має статус особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1, що підтверджується копією відповідного посвідчення та є інвалідом 3 групи з 15.07.2010 року до 15.0.2013 року з захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією довідки, копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с. 7-8).

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначені Законом «Про статус та соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення п. 28 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 01.01.2008 року були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, і до статті 48.

Конституційний Суд України, неодноразово розглядаючи проблему пов'язану з реалізацією права на соціальний захист,неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. Конституційний Суд України дійшов висновку, що законами про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів,зупиняти їх дію чи скасовувати їх,оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою виплачується в таких розмірах : інвалідам 1 групи -60 мінімальних заробітних плат; інвалідам 2 групи -45 мінімальних заробітних плат; інвалідам 3 групи -30 мінімальних заробітних плат; дітям-інвалідам -10 мінімальних заробітних плат; сім'ям, які втратили годувальника -60 мінімальних заробітних плат; батькам померлого-30 мінімальних заробітних плат.

Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.

Згідно ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»розмір мінімальної заробітної плати станом на 15.07.2010 р. становить 888 грн.

Суд, здійснюючи розгляд даної справи виходить з того, що конституційні принципи,на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина України, включаючи і право на виплату одноразової компенсації,не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу Адміністративного судочинства України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся із заявою про перерахунок та виплату одноразової компенсації до Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської ради та йому надана відповідь про відмову (а.с. 5). З позицією, викладеною відповідачем у листі погодитися не можна, оскільки постанова Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року була прийнята до того моменту, як Кабінету Міністрів України було законодавцем надано право встановлювати розміри зазначених виплат. Після ж надання Кабінету Міністрів України права встановлювати розміри зазначених виплат, останній даним не скористався і постанов з цього питання прийнято не було.

Таким чином, оцінюючи наведені докази у їх сукупності, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та зобов'язати відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату одноразової компенсації, у зв'язку із встановленням групи інвалідності, виходячи із 30 мінімальних заробітних плат на час встановлення 3 групи інвалідності, тобто на 15.07.2010 року, з урахуванням виплаченої компенсації у розмірі 189,60 грн., що складає 30 х 888 грн.- 189,60 грн., тобто 26450,40 грн.

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 91, 92 Конституції України, ст. ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України "Про Державний бюджет України на 2010р.", ст.ст.10,11,71, 99,100, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської ради Донецької області про визнання неправомірною відмови у виплаті недоотриманої суми компенсації та стягнення недоотриманої суми компенсації-задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Дебальцівської міської ради у виплаті ОСОБА_2 недоотриманої нею суми різниці у компенсаціях у разі встановлення інвалідності.

Зобов'язати Управління праці і соціального захисту населення Дебальцевської міської ради Донецької області провести нарахування і виплату одноразової компенсації у разі встановлення інвалідності в розмірі 30 мінімальних розмірів заробітної плати, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом, з урахуванням фактично здійснених виплат.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дебальцевський міський суд Донецької області.

Апеляційна скарга на постанову суду подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя Дебальцевського міського суду О. А. Кардашенко