Court ruling № 25864893, 15.08.2012, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2057/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Старової Н.Е.

суддів - Чаку Є.В., Файдюка В.В.

розглянувши у письмовому провадженні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби України на постанову суду у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Тісо-Сервіс»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення, суд -

В С Т А Н О В И В

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Приватне підприємство «Тісо-Сервіс» (надалі -позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби України (надалі -відповідач або ДПІ) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2012 року №0000032330.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від «28»травня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на невірне застосування норм матеріального права, що призвело до помилкового рішення суд.

Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

ДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача ПП «Тісо-Сервіс»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Віп Трейд»(надалі -контрагент) за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки складений Акт № 577/1-23-30-32421296 від 20.12.2011 року, в якому встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 розділу V ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 706810,42 гривень, а саме: за серпень 2011 року -219112,42 гривень, за вересень 2011 року -487698,00 гривень.

На цій підставі ДПІ винесла податкове повідомлення-рішення від 11.01.2012 року № 000032330, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість -883513,00 гривень, з яких -706810,42 гривень за основним платежем та 176702,60 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та контрагентом ТОВ «Віп Трейд»було укладено договір від 20.04.2011 року №2004/11, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товари згідно Сертифікації, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити їх на умовах даного Договору (22-30).

В матеріалах справи містяться докази, що договір був виконаний відповідно до умов договорів (а.с. 22) ) та згідно п.201.10. ст.201 ПК України позивачу видані накладні платником податку контрагентом, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та вони і стали підставою для нарахування сум податку, що віднесені позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2011 року -219112,42 гривень, за вересень 2011 року -487698,00 гривень.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається податкова інспекція в апеляційної скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, якім надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

ПП «Тісо-Сервіс»за висновками акта перевірки інкримінується порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 розділу V ПК України, у зв'язку з внесенням до складу податкового кредиту сум за податковими накладними ТОВ «Віп Трейд», у якого на думку відповідача відсутні об'єкти оподаткування, не підтверджені наявність поставок товарів.

Підстава за якою за висновками акта перевірки позивач порушив вказані норми закону ґрунтується на висновках актів перевірки ТОВ «Віп Трейд»від 05.10.2011 року №1317/23-5/37240770, від 15.12.2011 року №1618/23-5/37240770.

Суд першої інстанції належно дослідив обставини господарських відносин позивача з контрагентом і дійшов висновку що порушень закону він не скоїв.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що у період, який перевірявся податковим органом, позивач мав правовідносини з ТОВ «Віп Трейд», було укладено договір від 20.04.2011 року №2004/11 предметом якого є поставка та передача у власність товарів, які використовуються Позивачем у власній господарській діяльності.

Суд першої інстанції дійшов належного висновку, з яким погоджується судова колегія, що факт виконання робіт та здійснення оплати за зазначеними договорами підтверджується, наявними в матеріалах справи, банківською випискою з особового рахунку від 05.08.2011 №43, від 05.08.2011 №41, від 23.08.2011 №2, від 25.08.2011 №103, від 14.09.2011 №4321, від 15.09.2011 №4326, від 20.09.2011 №4396, видаткові накладні від 05.08.2011 №744, №745, №746, №747, від 02.09.2011 №891, 892, 893, від 06.09.2011 №894, від 07.09.2011 №895, від 08.09.2011 №896, від 09.09.2011 №897, випискою з особового рахунку та доказами що підтверджують перевезення товару товарно-транспортними накладними.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, та зазначає що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листах ВАСУ № 1112/11/13-10 від 20.07.2010р., та № 742/11/13-11 від 2.06.2011р.

Зважаючи на достовірні встановлені судом першої інстанції вищевказані обставини та враховуючи, що на момент складання податкових накладних ТОВ «Віп Трейд», було зареєстровано органами ДПС у встановленому законом порядку у якості платника податку на додану вартість, відповідно мало право на складання податкових накладних і господарські операції між позивачем і ним мали місце.

Крім того, як вірно встановлено, судом першої інстанції, посилання відповідача на акт від 05.10.2011 року №1317/23-5/37240770 невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Віп Трейд», з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.07.2011 року по 31.08.2011 та акт від 15.12.2011 року №1618/23-5/37240770 невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Віп Трейд», з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 є необґрунтованими, оскільки висновки зазначених актів перевірки ґрунтуються на дослідженні фінансово - господарських відносин ТОВ «Віп Трейд»з ТОВ «Сиріус-грант»та на тому, що ТОВ «Віп Трейд»не було надано відповідних документів на запит податкового органу, водночас при цьому в ньому не досліджуються правовідносини ТОВ «Віп Трейд» саме з позивачем, а також не зазначено про взаємозв'язок фінансово - господарських взаємовідносин ТОВ «Віп Трейд»з ТОВ «Сиріус-грант» з фінансово - господарськими взаємовідносинами ТОВ «Віп Трейд» з позивачем.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції про відсутність підстав для висновку про порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 розділу V ПК України.

До того ж, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС України не вправі встановлювати правові наслідки визнання нікчемного правочину недійсним лише на підставі закону та без відповідного рішення суду про визнання такого правочину недійсним, оскільки він не порушує публічний порядок і доказів того, що правочин визнано судом недійсним відповідачем не надано, а реальність здійснених операцій підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Доводи апеляційної скарги ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС України, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 28 травня 2012 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби України -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від «28»травня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.