ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
21 серпня 2012 року 13:45 № 2а-10088/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу, провадження в якій відкрито відповідно до ухвали суду від 26.07.2012 року,
за позовом
Регіонального управління Департаменту САТ ДПС України в місті Києві
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Каприз 2011»
про
стягнення фінансових санкцій,-
вимога про що ґрунтується на: викладених у позові обставинах; наказі про проведення фактичної перевірки № 42 від 31.01.2012; направленні на проведення фактичної перевірки № 32-131/0024 від 31.01.2012 з доказами ознайомлення з ним відповідачем; акті про проведення фактичної перевірки № 0022/01/37962776 від 02.02.2012 з доказами його отримання відповідачем; рішеннях про застосування фінансових санкцій № 260227/32-129/0125 від 27.02.2012, № 260200/32-129/0123 від 27.02.2012 та № 260210/32-129/0124 від 27.02.2012 з доказами їх отримання відповідачем; наданій позивачем довідці ДПІ у Святошинському районі м. Києва про наявність несплаченої заборгованості відповідача у розмірі 57 974,4 грн. станом на 13.08.2012, а також враховуючи надані відповідачем заперечення проти позову, згідно яких відповідач не погоджується із висновками акту перевірки та прийнятими на його підставі рішеннями про застосування фінансових санкцій, а відтак зазначає про відсутність підстав для задоволення позову та стягнення спірної суми фінансових санкцій.
Керуючись положеннями: Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (ст. 11, 15і, ст. 16, ст. 17), Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(абзаци 1 та 6 пункту 1 та п. 15 статті 8, ч. 7 статті 111), Указу Президента України від 11.07.2001 року № 510/2001, пунктом 2.12 ст. 2, пунктом 3.3 ст. 3 Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України», затвердженого наказом ДПА України від 10.02.2007 р. № 71 (в редакції цих актів, що діяли на час виникнення спірних відносин),
з урахуванням положень п. 9. ст. 226, п. 41.5. (щодо органу стягнення) Податкового кодексу України,
розглянувши виходячи з вищенаведених приписів законодавства доводи позивача та заперечення відповідача, з’ясувавши фактичні обставини, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи те, що відповідачем не надано доказів оскарження або скасування рішень позивача, які є чинними і підлягають виконанню відповідачем та, окрім цього, враховуючи, що зазначені рішення не виконано відповідачем у добровільному порядку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на положеннях згаданих вище правових актів та є обґрунтованими, з урахуванням чого надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку скороченого провадження про задоволення адміністративного позову.
З приводу ж поданих відповідачем заперечень проти позову, згідно яких відповідач не погоджується із висновками акту перевірки та прийнятими на його підставі рішеннями про застосування фінансових санкцій, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення штрафних санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення штрафних санкцій у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.
При цьому, питання правомірності застосування штрафних санкцій не може бути предметом доказування у межах даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, яким такі санкції застосовані, не є предметом позову у даній справі, а отже подані відповідачем заперечення з посиланням на неправомірність застосування спірних фінансових санкцій не можуть братися судом до уваги у даній справі.
Наведене відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 09.04.2012 р. № К-10088/09 (номер рішення в ЄДРСР - 23599386).
На підставі вищенаведених норм законодавства та керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-162, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каприз 2011»(код ЄДРПОУ 37962776, адреса: 03062, м. Київ, просп. Перемоги, 100-О) до Державного бюджету України (УДКСУ м. Києва, код платежу 21081100, код ЄДРПОУ 37962074, рахунок № 31118106700009, МФО 820019) фінансові санкції у розмірі 57 974,4 грн. (п’ятдесят сім тисяч дев’ятсот сімдесят чотири гривні 40 коп. ).
3. Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.А. Кармазін
The court decision No. 25822997, District Administrative Court of Kyiv was adopted on 21.08.2012. The procedural form is Administrative, and the decision form is . On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information quickly.
This decision relates to case No. 2а-10088/12/2670. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: