№ 25796795, 10.08.2012, Circuit Administrative Court of the Autonomous Republic of Crimea

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 серпня 2012 р. Справа №2а-4464/12/0170/20

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кисельової О.М.,

при секретарі - Беловій І.С.,

за участю представників: позивача - Бакаєва С.М.,

відповідача - Григор'єва І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг"

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в АРК

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в АРК про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" дотримання вимог законодавства, обов'язкового до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/чи тютюновими виробами Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в АРК складено акт від 23.09.2011 року № 6209/661/32-01/34430873. На підставі вказаного акту прийнято рішення від 21.10.2011 року №011081/01101-32 про застосування до товариства штрафних санкцій в розмірі 31482,20 грн.

Вважає це рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки рішення про застосування штрафних санкцій за порушення норм законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи податкової служби, повинно бути прийнято відповідачем у формі саме податкового повідомлення- рішення.

Відповідно до висновків акту перевірки від 23.09.2011 року встановлено факт роздрібного продажу тютюнових виробів, а саме сигар «Блекстоун ванила» за ціною 1 грн. 40 коп. за штуку при тому, що вартість пачки цих сигар 20 грн. Тоді як, визначає суму штрафних санкцій відповідач повинен був виходити тільки з вартості тютюнових виробів виду "сигара" марки «Блекстоун ванила», наявних в магазині позивача на момент перевірки, але не більше 1000 грн.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач, визначає вартість тютюнових виробів, виходив з цін, вказаних на упаковці та відображених у базі товарів, але така вартість-це встановлена ціна реалізації тютюнових виробів споживачам. Вартість тютюнових виробів - це ціна, за якою позивачем такі вироби було придбано.

Отже, визначає вартість тютюнових виробів для цілей застосування до позивача фінансових санкцій, відповідач зобов'язаний був виходити із вартості цього товару, відображених у прибуткових накладних, а не з встановленої максимальної ціни реалізації таких тютюнових виробів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов з підстав, викладених в ньому.

Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, пояснивши, що фінансові санкції, з якими не погоджується позивач, є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні ст.. 239 та 241 Господарського кодексу України і не можуть вважатися податковим боргом у розумінні ст.. 14 Податкового кодексу України, оскільки, відповідно до ст. 1 Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Факт продажу позивачем пачки цигарок за ціною, вищою, ніж встановлена імпортером або виробником підтверджується актом перевірки, який підписано начальником АЗС, без зауважень. Акт перевірки є належним доказом факту виявлених порушень та у позовній заяві не спростований.

Доводи позивача стосовно того, що штрафні санкції повинні розраховуватися в залежності від вартості однієї пачки цигарок (замість розрахунку санкцій на суму вартості всіх цигарок, що знаходились на реалізації) вважає нормативно не обґрунтованими і такими, що не відповідають приписам Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в АРК проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" щодо дотримання вимог законодавства, обов'язкового до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/чи тютюновими виробами, за результатами якої складено акт від 23.09.2011 року № 6209/661/32-01/34430873.

На підставі акту перевірки прийнято рішення від 21.10.2011 року №011081/01101-32 про застосування фінансових санкцій до позивача в розмірі 31482,20 грн.

Перевіряючи висновки за актом перевірки про порушення позивачем вимог закону суд встановив наступне.

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем ст.. 221, 226 Податкового кодексу України та ст.. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: встановлено факт роздрібної торгівлі за цінами, вищими ніж встановлена імпортером або виробником таких тютюнових виробів - сигар «Блекстоун ванила» за ціною 1 грн. 40 коп. за штуку при тому, що вартість пачки цих сигар 20 грн.

Відповідно до частини першої статті 11-1 Закону №481 встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Відповідно до абзацу 14 частини другої статті 17 Закону №481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, у розмірі 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.

Факт продажу позивачем однієї сигарети за ціною, вищою, ніж встановлена імпортером або виробником для однієї пачки підтверджується актом перевірки, який підписано особою, уповноваженою позивачем здійснювати розрахункові операції, без зауважень і також не заперечувався представником позивача в судовому засіданні.

Проте доводи позивача стосовно того, що штрафні (фінансові) санкції повинні розраховуватись в залежності від вартості однієї пачки сигарет замість розрахунку санкцій на суму вартості всіх сигарет, що знаходились на реалізації, суд вважає такими, що не відповідають змісту абз. 14 ч. 2 ст. 17 Закону №481, оскільки в зазначеній нормі розмір штрафної санкції відраховується від наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, без конкретизації будь-яких конкретних тютюнових виробів.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач, визначає вартість тютюнових виробів, виходив з цін, вказаних на упаковці та відображених у базі товарів, але така вартість-це встановлена ціна реалізації тютюнових виробів споживачам. Вартість тютюнових виробів - це ціна, за якою позивачем такі вироби було придбано.

Проте незважаючи на такі висновки не наводиться норма закону, в якій наводиться тлумачення поняття «вартість (ціна) тютюнових виробів».

Суд погоджується з доводом представника відповідача з приводу винесення рішення про застосування штрафних санкцій за порушення норм законодавства, а не податкового повідомлення - рішення, оскільки фінансові санкції, з якими не погоджується позивач, є адміністративно-господарськими санкціями відповідно до Закону №481 і не можуть вважатися податковим боргом у розумінні ст. 14 Податкового кодексу України, оскільки, відповідно до ст. 1 якого цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За таких обставин, позовні вимоги необґрунтовані, тому суд не знаходить законних підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.