№ 25795162, 09.08.2012, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2647/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"09" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вестлізинг" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2012 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вестлізинг" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2012 р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач, посилаючись на порушення окружним судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, в апеляційній скарзі виражає прохання це рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

На переконання позивача, у нього були в наявності всі підстави для включення до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за другий квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік.

На переконання відповідача, до складу витрат другого кварталу 2011 року не підлягало включенню позивачем від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року саме із урахування від'ємного значення об'єкту оподаткування за результатами господарської діяльності за 2010 рік; це порушення податкового законодавства призвело до завищення витрат та від'ємного значення об'єкту оподаткування.

Апеляційним судом, як і судом першої інстанції встановлено, що спірне повідомлення-рішення (про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за другий квартал 2011 року) податковим органом винесено на підставі складеного за результатами перевірки товариства Акта камеральної перевірки від 24.10.2011 року за № 3522/15-127/35379237, яким констатовано завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, оскільки, на переконання податкового органу, підприємство було не вправі під час складання податкової декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року включати загальну суму від'ємного значення за перший квартал 2011 року, а повинно було включити лише витрати, що виникли лише в першому кварталі 2011 року, тобто без урахування збитків у попередніх періодах.

Не погоджуючись з аргументацією окружного адміністративного суду стосовно необґрунтованості зроблених податковим органом в Аті висновків та необхідності скасування винесеного ними спірного повідомлення-рішення, колегія суддів обґрунтовує свою позицію наступним.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(що діяв до 01.04.2011 року), об'єкт оподаткування визначається, як прибуток, котрий визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 Закону, на суму валових витрат платника податків, визначених ст. 5 цього Закону, суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно зі статтями 8 та 9 цього ж Закону.

Разом з тим, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначає валові витрати виробництва та обігу, як суму будь -яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійсненних, як компенсація вартості товарів, робіт та послуг, які придбуваються чи виготовляються таким платником податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Статтею 6 цього Закону визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податків з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування , сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року, а п. 22.4 Прикінцевих положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначає, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Наряду з цим, п. 37.1 ст. 37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни та припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом.

Підпункт 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, визначає, що норми розділу ІІІ Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На протязі 2010 року норми останнього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 Закону: у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податків враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося на 1 січня 2010 року.

У першому кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, яка утворилася станом на 1.1.2010 року та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням першого кварталу 2011 року.

Зазначене узгоджується з вимогами ст. 6 Закону України № 334/94-ВР, згідно яких сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та стає витратами першого календарного кварталу.

Разом з тим, починаючи з другого кварталу минулого року до доходів і витрат, що отримані з 01.04.2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України, п. 3 п.р.4 р. ХХ Перехідних положень якого визначає, що п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням того, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податків з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунки ж об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталі, другого -четвертого кварталів 2011 року здійснюються з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податків за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Також положення п 150.1 статті 150 Кодексу передбачають, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податків з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року; розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Зміст зазначених норм законодавства вказує на те, що п.3 п.р. 4 р. ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011-2012 роках збитків, які виникли після 1.1.2011 року, тобто такі збитки підлягають врахуванню у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Відповідно ж до положення п.56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно -правового акту, виданого на підставі цього кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно - правових актів, або норми одного і того ж нормативно -правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне трактування прав і обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, позивач правомірно сформував склад об'єкту оподаткування з від'ємним показником.

Висновки відповідача стосовно того, що із вступом у силу р. ІІІ Податкового кодексу України з 01.04.2011 року, в якому відсутні посилання на необхідність обліку у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року, спростовується вищевикладеним.

Оскільки, по змісту ст. 71, 72 КАС України, суб'єкт владних повноважень в даному спірному випадку зобов'язаний довести правомірність свого рішення, але цього не виконав, то колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 3 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вестлізинг" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2012 р.- скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 11.11.2011 року за № 0031761510.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М

Степанюк А.Г.

Повний текст постанови виготовлено 27.08.2012.