Court ruling № 25765675, 27.08.2012, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"27" серпня 2012 р. Справа № 18/177/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого -доповідача), Білошкап О.В., Коробенка Г.П.розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Інтер -інвест вугілля"на постанову та рішенняДонецького апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року господарського суду Луганської області від 21.12.2012 рокуу справі господарського суду№ 18/177/2011 Луганської областіза позовомСтаханово-Алчевського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Луганській областідоТОВ "Інтер -інвест вугілля"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача1. Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, 2. Луганська обласна рада, 3. Первомайська міська рада, 4. Державне управління охорони навколишнього середовища в Луганській областіпро відшкодування шкоди в сумі 526 185, 65 грн. ВСТАНОВИВ:

подана касаційна скарга ТОВ "Інтер -інвест вугілля" (далі -скаржник) не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З 1 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі -Закон), яким встановлено ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення та ухвали господарського суду.

Положенням підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону визначено, що ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду у разі подання позовної заяви майнового характеру становить 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до припису підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно зі статтею 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 року № 2857-VI, мінімальна заробітна плата з 01.01.2012 року встановлена на рівні 1073 грн.

Відповідно до статті 107, 11113 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі мають право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду, ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Отже, за змістом розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України, рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в касаційній інстанції лише після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до Листа Головного управління Державного казначейства України у місті Києві №06-04/5617-29388 від 26.10.2011 року, на виконання листа Державної казначейської служби України від 25.10.2011 року №16-10/1007-3792 Головне управління Державного казначейства України у місті Києві надало реквізити рахунку, відкритого з обліку надходжень до спеціального фонду державного бюджету судового збору за кодом класифікації доходів бюджету 22030004 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)", символом звітності 254: отримувач коштів - УДК у Печерському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) -26077922; рахунок отримувача -31211254700007; банк отримувача - ГУ ДКУ у місті Києві; код банку отримувача -820019; код класифікації доходів бюджету - 22030004.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги додане платіжне доручення №4662 від 02.04.2012 року про сплату судового збору в розмірі 7366, 60 грн.

Зазначена сума судового збору була перерахована Банком платника на рахунок Банку отримувача -ГУ ДКСУ у місті Києві, кредитний рахунок №31113095700007, тоді як з Листа Головного управління Державного казначейства України у місті Києві №06-04/5617-29388 від 26.10.2011 року вбачається, що отримувачем коштів, які перераховуються як судовий збір за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України, є УДК у Печерському районі, а рахунок отримувача -31211254700007.

Відтак, платіжне доручення №4662 від 02.04.2012 року не можна вважати належним доказом сплати скаржником судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.

Разом з тим, колегія суддів касаційного суду зазначає, що оскільки скаржником оскаржується постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції у справі №18/177/2011 про відшкодування шкоди в сумі 526 185, 65 грн., судовий збір повинен сплачуватися за ставкою, встановленою для подання позовної заяви майнового характеру.

Отже, ставка судового збору за подання позовної заяви повинна становити 10523, 71 грн., а 50 відсотків від цієї суми (ставка судового збору за подання касаційної скарги) -5261, 86 грн.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що скаржник у резолютивній частині касаційної скарги просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року та рішення господарського суду Луганської області від 21.12.2012 року, тоді як з матеріалів справи вбачається, що предметом перегляду в суді апеляційної інстанції у судовому засіданні від 13.03.2012 року було рішення суду першої інстанції від 21.12.2011 року (том 2, а.с. 32 -35).

Відтак, скаржник в одній касаційній скарзі поряд з постановою суду апеляційної інстанції від 13.03.2012 року оскаржує рішення суду першої інстанції, що не переглядалося апеляційним господарським судом у судовому засіданні, що відбулося 13.03.2012 року, та не існує в матеріалах справи.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Відповідно до частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктами 4, 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ТОВ "Інтер -інвест вугілля" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року та рішення господарського суду Луганської області від 21.12.2012 року у справі №18/177/2011 повернути скаржнику.

Головуючий Л. Катеринчук

Судді О. Білошкап

Г. Коробенко