№ 25615696, 06.08.2012, Odesa District Administrative Court

Справа № 1570/3884/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2012 року

м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

за участю секретаря Борцової С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення 136,50 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Одеський міський центр зайнятості звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених на виплату матеріальної допомоги в період навчання в сумі 136,50 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період перебування на обліку в службі зайнятості, між Одеським міським центром зайнятості та ОСОБА_1 укладено договір № 97/12 від 13.03.2012 року, відповідно до умов якого відповідач взяла на себе зобов'язання відшкодувати загальну суму витрат на професійне навчання, однак, на підставі заяви ОСОБА_1, її відраховано з навчального закладу, у зв'язку з чим кошти у сумі 136,50 грн., витрачені на навчання, відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», підлягають стягненню з відповідача.

Представник позивача до судового засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром поштових відправлень (а.с.20). Відповідно до п.18 «Інструкції для листонош», затвердженої Наказом УДППЗ «Укрпошта»від 27.06.2002 року №239, поштові відправлення, поштові перекази в день їх надходження або не пізніше наступного дня доставляються адресату чи видаються йому в об'єкті поштового зв'язку. Оскільки згідно штампу поштового відділення 16.07.2012 року зазначене поштове відправлення направлено на адресу відповідача, суд вважає можливим розглянути справу у порядку, передбаченому ст. 128 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступні факти та обставини.

22.02.2012 року громадянкою ОСОБА_1 до Одеського міського центру зайнятості подано заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». У заяві відповідач зазначив, що вона не займається видами діяльності, визначеними ч.3 ст.1 ЗУ «Про зайнятість населення», не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, не є членом особистого селянського господарства, трудовою діяльністю не займається та пенсії на пільгових умовах не отримує (а.с. 8).

На підставі вищезазначеної заяви, відповідно до наказу Одеського міського центру зайнятості НТ120222 від 22.02.2012 року, ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю з 22.02.2012 року по 15.02.2013 року, та одночасно скорочено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку зі звільненням безробітного з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин на строк 90 днів з 22.02.2012 року по 21.05.2012 року, згідно п.п.1 п.5 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та п.п.1 п.5.3 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності»(а.с.9).

Судом встановлено, що 12.03.2012 року ОСОБА_1 подала до Одеського міського центру зайнятості заяву про направлення на курси по спеціальності контролер-касир (а.с. 11).

На підставі вказаної заяви, між Одеським міським центром зайнятості та ОСОБА_1 укладено договір №97/12 від 13.03.2012 року (а.с. 10), відповідно до п.2.1.1 та п.2.1.2 якого відповідач зобов'язалась приступити у визначені службою зайнятістю строки до занять, пройти повний курс навчання, оволодіти професійними знаннями та навиками, передбаченими навчальними планами та програмами, скласти кваліфікаційні (випускні) іспити чи інші форми контролю знань, виконувати правила внутрішнього розпорядку навчального закладу або іншої організації, на базі якої здійснюється навчання, а в разі проживання у гуртожитку (готелі) дотримуватися встановлених відповідних правил.

Відповідно до п.2.1.3-2.1.4 договору ОСОБА_1 зобов'язалась з'явитися в центр на наступний день після закінчення навчання та сприяти своєму працевлаштуванню шляхом самостійного пошуку можливих варіантів зайнятості під час навчання.

Згідно п.2.2.1 договору центр зобов'язався забезпечити професійне навчання громадянки ОСОБА_1 в навчальному закладі, відповідно до обраної професії (спеціальності), форми, терміну навчання за навчальним планом та програмами, затверджених та погоджених в установленому порядку (згідно з визначеним кваліфікаційним рівнем), та відповідно до п.2.2.2-2.2.3 договору виплачувати щомісяця згідно з законодавством матеріальну допомогу у період професійної підготовки, а у разі проведення навчання не за місцем проживання, оплатити вартість проїзду до навчального закладу і у зворотному напрямку, проживання або, при необхідності, щоденного проїзду. Згідно п.2.2.4 договору центр зобов'язаний сприяти в подальшому працевлаштуванню відповідно до набутої професії.

Згідно умов п.3.1.1-3.1.2 договору, у випадку пропусків занять більше трьох годин протягом дня без поважних причин, порушень навчальної дисципліни і систематичної неуспішності з ряду предметів навчальної програми проводиться скорочення виплати матеріальної допомоги у період професійного навчання, відрахування з навчального закладу (з подальшим припиненням виплати матеріальної допомоги в період професійного навчання) відповідно до нормативно-правових документів, що регулюють ці питання, а у разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати за професією (спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання з ОСОБА_1 стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи оплату щоденного проїзду) та витрат на проживання. У разі відмови відповідача добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Державного навчального закладу «Одеський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості»№ 42 «В-СНН»від 29.03.2012 року, ОСОБА_1 відраховано з 21.03.2012 року зі складу слухачів групи №73, на підставі власноруч написаної заяви від 21.03.2012 року (а.с.12).

Відповідно до розрахунку вартості професійного навчання безробітної ОСОБА_1 Державного навчального закладу «Одеський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості»від 12.04.2012 року №138/01-15, витрати на навчання, що підлягають стягненню з відповідача, складають 136,50 грн. (а.с.13).

В порядку досудового врегулювання спору, 19.04.2012 року Одеським міським центром зайнятості на адресу відповідача направлено лист-претензію № 1649/19/06 щодо необхідності ОСОБА_1 на протязі десяти днів з дня отримання листа перерахувати кошти, витрачені на професійне навчання у сумі 136,50 грн. на відповідний розрахунковий рахунок Одеського міського центру зайнятості (а.с. 14).

Згідно частин 2,3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

На дату розгляду справи відповідачем не надано до суду доказів, щодо сплати вартості професійного навчання у сумі 136,50 грн. та доказів оскарження вимог Одеського міського центру зайнятості про сплату даного боргу.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування своїх позовних вимог, а тому адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2,4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення 136,50 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Одеського міського центру зайнятості кошти витрачені на професійне навчання у сумі 136,50 грн. на рахунок: код ЄДРПОУ 35358018, отримувач: Одеський міський центр зайнятості, банк: ГУДКСУ в Одеській області, м. Одеса, МФО 828011 на р/р 37174001004828 призначення платежу - повернення витрат на професійне навчання ОСОБА_1

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено та підписано суддею 06 серпня 2012 року.

Суддя П.П.Марин

06 серпня 2012 року.

.