Court ruling № 25580707, 19.07.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" липня 2012 р. м. Київ К-11672/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Бухтіярової І.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Львові

на постанову господарського суду Львівської області від 05 червня 2008р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2010р.

у справі №4/26А

за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (надалі -ЛМКП «Львівводоканал»)

до Державної податкової інспекції у м.Львові (надалі -ДПІ у м.Львові)

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

встановив:

У січні 2008р. позивач звернувся до господарського суду Львівської області з адміністративним позовом в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про визнання нечинними та скасування рішень ДПІ у м.Львові №0000162201/0/10897 від 19.06.2007р.; №0000162201/1/15785 від 03.09.2007р., №0000162201/2/21283 від 22.11.2007р. та №000162201/3/1414 від 24.01.2008р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Постановою господарського суду Львівської області від 05 червня 2008. залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2010р., позов було задоволено. Визнано протиправними і скасовано рішення ДПІ у м.Львові №0000162201/0/10897 від 19.06.2007р.; №0000162201/1/15785 від 03.09.2007р., №0000162201/2/21283 від 22.11.2007р. та №000162201/3/1414 від 24.01.2008р. Судовий збір стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача в сумі 3,40грн.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено виїзну планову документальну перевірку ЛМКП «Львівводоканал»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.12.2006р., про що складено акт №119/23-2/03348471 від 06.06.2007р.

В ході перевірки, зокрема, встановлено порушення позивачем ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». А саме, вказано на порушення термінів здійснення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності по контрактах №LР-WW-02 від 25.10.2005р. та №LР-ОF-02-С від 23.06.2005р. з компаніями RМТ Industrie-und-Elektrotechnic GmBX (Rhein), Німеччина, і фірмою Technidata AG Munchen, Німеччина.

За наслідками перевірки прийнято рішення №0000162201/0/10897, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 649501,83грн.

В подальшому, в порядку апеляційного узгодження, скарги позивача залишено без задоволення та прийнято рішення №0000162201/1/15785 від 03.09.2007р., №0000162201/2/21283 від 22.11.2007р. та №000162201/3/1414 від 24.01.2008р., якими сума штрафних санкцій залишена без змін.

З матеріалів справи вбачається, що 27.08.2002р. між державою Україна та Міжнародним банком реконструкції та розвитку була підписана Угода про позику (Проект водопостачання та каналізації м. Львова).

Статтею VI зазначеної Угоди обумовлено, що однією із умов набрання чинності Угоди є підписання в цей же день Угоди про впровадження Проекту між Банком, містом Львів та ЛМКП «Львівводоканал», відповідно до якої Львівська міська рада та ЛМКП «Львівводоканал»погодяться взяти на себе зобов'язання щодо Банку.

Згідно з Додатком 1 Угоди про впровадження проекту, закупівля послуг консультантів здійснюється згідно з положенням Вступу та Розділу ІV документа «Керівні положення щодо відбору та залучення консультантів Позичальниками світового банку», опублікованого Банком у січні 1997р. і переглянутих у вересні 1997р. та січні 1999р. (Керівні положення щодо залучення консультантів) та наступних положень Розділу II цього Додатку.

Отже, відповідно до керівних положень Світового Банку щодо залучення консультантів при підписанні договору з консультантами в рамках Проекту повинна використовуватись форма Контракту, передбачена Світовим Банком.

В силу підпункту «с»пункту 2 статті 7 Закону України «Про міжнародні договори України»від 22.12.1993р. №3767 міжнародні договори, виконання яких обумовлює зміну діючих чи ухвалення нових законів України, потребують ратифікації Верховною радою України.

Угода про позику була ратифікована шляхом прийняття Закону України від 28.12.2002р. №137 «Про ратифікацію угоди про позику (Проект водопостачання та каналізації міста Львова) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку», який опубліковано 27.12.2002р. в газеті «Урядовий Кур'єр»№243.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 Конституції України, закон набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення якщо інше не передбачено цим законом, але не раніше дня його опублікування.

Відповідно до приписів п. 17 Закону України «Про міжнародні договори України»від 22.12.1993р., укладені і належним чином ратифіковані міжнародні договори України становлять невід'ємну частину національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, укладення якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Відповідно до Розділу VII Закон України «Про міжнародні договори України»від 29.06.2004р. №31906 втратив чинність Закон України «Про міжнародні договори України»від 22.12.1993р. №3767.

Матеріали справи свідчать, що на виконання вимог Розділу 6.01 та Частини D Додатку 2 Угоди про позику та керуючись положеннями Розділу 3.04 Угоди про Позику, ЛМКП «Львівводоканал»були укладені контракти №LР-WW-02 від 25.10.2005р. та № LР-ОF-02-С від 23.06.2005р. з компаніями RМТ Industrie-und-Elektrotechnic GmBX (Rhein), Німеччина, і фірмою Technidata AG Munchen, Німеччина. Відповідно до ст. 6.4. контрактів Клієнт (Позивач) забезпечує виплату авансового платежу в розмірі 20% в іноземній валюті протягом 60 днів після вступу в силу контракту. Авансовий платіж зараховується рівними частинами після представлення фінансових звітів (актів виконаних робіт) за перші 12 місяців надання послуг до повного зарахування авансового платежу.

Таким чином, висновки податкового органу про необхідність отримання позивачем індивідуальної ліцензії Національного банку України при умові відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, як то передбачено Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»є безпідставними, оскільки позивач у своїй діяльності керується положеннями чинних міжнародних договорів України та порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічноїт діяльності стосовно 90 календарних днів не відбулося, оскільки норма міжнародного договору має силу закону і в ній не передбачено отримання ліцензії Національного банку України.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Львові -залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Львівської області від 05 червня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ І.О. Бухтіярова

Суддя Н.Є. Маринчак