№ 25577680, 10.08.2012, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/6112/12 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніна О.С., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

У травні 2012 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача на користь УПФУ в Саксаганському районі м. Кривий Ріг (далі -УПФУ) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за 2011 рік у сумі 1866,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що заборгованість відповідача виникла внаслідок несплати ним у встановлені законом строки самостійно нарахованої суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за 2011 рік.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся шляхом направлення на його адресу копії ухвали про відкриття скороченого провадження по справі, проте, до суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином відповідач вважається повідомленим належним чином про розгляд справи.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви та дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ та з 01.01.2011 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість у відповідача виникла на підставі наступного.

Так, відповідачем в було подано до УПФУ звіт від 22.03.2012 про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми єдиного внеску за 2011 рік.

Відповідно до поданого звіту, відповідач самостійно нарахував суму єдиного внеску, що підлягає сплаті за 2011 рік у сумі 4010,30 грн., яка була ним частково сплачена у сумі 2144,07 грн.

Залишок несплаченої суми єдиного внеску за 2011 рік у розмірі 1866,23 грн. у встановлений законом строк відповідачем не сплачено, у зв'язку з чим УПФУ була

сформована вимога №Ф-266 від 04.04.2012 про сплату боргу по єдиному внеску у розмірі 1866,23 грн. Дана вимога була отримана відповідачем особисто 13.04.2012, проте у встановлений законом строк (10 днів з дня отримання) не виконана та ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалась.

Згідно довідки УПФУ від 18.06.2012 № 7225/02-15, станом на 18.06.2012 відповідач залишок заборгованості по єдиному внеску за 2011 рік у сумі 1866,23 грн. не сплатив. Доказів сплати такої заборгованості відповідач протягом розгляду справи суду не надавав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування»та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 27.10.2010 року за № 994/18289.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 наведеного закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Положення п.1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування»передбачають, що Платниками єдиного внеску є роботодавці, -підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно ч. 2 ст. 6 цього ж закону, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У відповідності до ч.8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим періодом для відповідача є календарний місяць.

Положеннями ч. 4 ст. 25 цього ж закону втановлено, що Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що відповідачем не сплачено у встановлений законом строк самостійно узгоджені зобов'язання зі сплати єдиного внеску за 2011 року, у зв'язку з чим у нього утворилась недоїмка у розмірі 1866,23 грн., яка підлягає стягненню.

Приписами ч. 12 ст. 9 цього ж закону передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Норми п.7 ч. 1 ст. 13 закону передбачають, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за 2011 року у сумі 1866,23 грн., а тому позовні вимоги УПФУ підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 24450512) заборгованість зі сплати єдиного внеску за 2011 рік у сумі 1866,23 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Суддя О.С. Луніна