№ 25573, 23.06.2006, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.06

Справа №АС4/128-06.

23.06.2006 р. справа № АС 4/128-06

Господарський суд Сумської області у складі судді Лугової Н.П., розглянувши матеріали справи, -

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергомаш”

До відповідача: Державної податкової інспекції в м.Суми

Третя особа на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відкрите акціонерне товариство комерційний банк “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” Сумського регіонального управління “Слобожанщина”

про визнання частково нечинним рішення

За участю представників сторін:

від позивача Клочко С.В., довіреність від 20.03.06р.

від відповідача Сумцова С.В., довіреність №39099/9/10-009 від 19.06.06р.

від 3-ї особи не з”явився

Суть спору: позивач просить суд визнати частково нечинним рішення ДПІ в м.Суми № 0000062201/1/3877 від 21.02.06р. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 8 165 грн. 09 коп. за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що оспорюване рішення є правомірним та обгрунтованим.

Третя особа на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відкрите акціонерне товариство комерційний банк “Надра” в особі філії ВАТ КБ “Надра” Сумського регіонального управління “Слобожанщина” подала відзив на позовну заяву в якому вказала, що нею було надано позивачу інформацію про ненадходження виручки, оскільки позивач своєчасно не надав банку інформацію по внесенню змін до договору, щодо розрахунку за договором.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне :

ДПІ в м.Суми була проведена позапланова документальна перевірка ТОВ “Енергомаш” з питань повернення валютних цінностей із-за меж України по окремим зовнішньоекономічним контрактам за період з 28.06.2005р. по 25.01.2006р.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт про результати позапланової виїзної документальної перевірки повернення валютних цінностей із-за меж України по окремим зовнішньоекономічним контрактам №451/220/30175061 від 25.01.06р.

На підставі вищевказаного акту, відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000062201/0/3877 в сумі 8 948 грн. 04 коп., за порушення норм ст.1 Закону України від 23.09.94р. №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Згідно з п.п.5.2.2. п.5.2. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-Ш від 21.12.2000р. та Положення про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (в редакції наказу ДПА України від 02.03.2001р. №82) позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням звернувся зі скаргою до ДПІ в м.Суми.

Рішенням ДПІ в м.Суми про результати розгляду скарги №8776/10/25-013-1/43/СК скаргу ТОВ “Енергомаш” було залишено без задоволення, а оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій без змін.

Позивач вважає, що рішення ДПІ в м.Суми № 0000062201/1/3877 від 21.02.06р. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 8 165 грн. 09 коп. є необгрунтованим і таким, що протирічить чинному законодавству.

28.06.05р. ТОВ “Енергомаш” уклало зовнішньоекономічний договір №28-06 з ТОВ “Насосмаш” (м.Курськ, Росія), відповідно до умов якого ТОВ “Енергомаш” зобов”язувався поставити насосне обладнання. Загальна вартість контракту складає 420 000 рублів РФ.

На виконання умов договору, згідно вантажно-митної декларації від 17.08.2005р. №805000001/5/004016 позивач відвантажив насосне обладнання на суму 420 000 рублів РФ. Законодавчо встановлений термін розрахунків – 15 листопада 2005р.

27.10.05р. між позивачем та ТОВ “Насосмаш” (м.Курськ, Росія) був підписаний протокол проведення заліку взаємних вимог на суму 180 000 рублів РФ.

27.10.05р. між сторонами по договору було укладено доповнення, згідно умов якого дозволяється проведення розрахунку по договору у вексельній формі, який здійснюється шляхом видачі простих векселів на суму заборгованості по договору зі строком платежу “по пред”явленню”. Також у зазначеному доповненні вказано, що видача векселів припиняє грошові зобов”язання по договору.

15.11.05р. в оплату за поставлений товар ТОВ “Енергомаш” отримало від ТОВ “Насосмаш”, згідно акту приймання-передачі простий вексель №4547812 номінальною вартістю 219 000 рублів РФ, емітований ТОВ “Насосмаш” 15.11.05р. зі строком платежу – по пред”явленню.

В акті перевірки №451/220/30175061 від 25.01.06р. зазначено, що при виконанні умов контракту №28-06 від 28.06.05р. ТОВ “Енергомаш” порушено вимоги ст.1 Закону України від 23.09.94р. №185/94-ВР “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Статтею 1 вищевказаного Закону передбачено, що виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України №959-XII від 16.04.91р. “Про зовнішньоекономічну діяльність” суб”єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів, крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Частина 1 ст.14 зазначеного Закону, закріплює за всіма суб”єктами зовнішньоекономічної діяльності право самостійно визначати форму розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Доповненням до контракту №28-06 від 27.10.2005р. передбачено, що оплата за відвантажену продукцію здійснюється шляхом передачі векселя.

Відповідно до ст.4 Закону України №2374-Ш від 05.04.01р. “Про обіг векселів в Україні” переказні і прості векселі видаються для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов”язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов”язково відображається у відповідному договорі.

У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зоов”язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов”язання щодо платежу за векселем.

Також, згідно п.2.5. Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізінговими операціями, затвердженої Постановою НБУ від 24.03.99р. №136, в разі зміни умов договору, що перебуває у банку на контролі, внаслідок чого виконання нерезидентом зобов”язань за експортною операцією резидента повністю здійснюється шляхом поставки товару, після отримання банком від резидента копії документа, згідно з яким внесені зміни до цього договору, банк знімає експортну операцію з контролю. Отже, положення даної Інструкції дозволяє виконання зобов”язання за зовнішньоекономічними договорами не тільки у грошовій формі, а й іншим способом.

Крім того, ст.1 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” передбачено, що моментом експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця, а моментом здійснення експортного (імпортного) контракту є момент, на який здійснено всі обов”язки за зазначеним контрактом, включаючи оформлення векселів (тратт) або укладення кредитних угод.

Як свідчать матеріали справи, позивачем за експортовану по контракту №28-06 від 28.06.05р. продукцію від покупця-нерезидента отримано простий вексель №4547812 від 15.11.05р. на суму 219 000 рублів РФ в строк, що не перевищує 90 днів з дати митного оформлення експортованого товару.

Таким чином, в момент видачі простого векселя зобов”язання по контракту в сумі 219 000 рублів РФ припинилися шляхом виконання зобов”язань сторін по договору, а зобов”язання по оплаті простого векселя є іншим видом зобов”язання, не тотожним зобов”язанню оплатити товар, тому посилання відповідача на факт не зарахування на рахунок позивача валютної виручки.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення ДПІ в м.Суми № 0000062201/1/3877 від 21.02.06р. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 8 165 грн. 09 коп. є неправомірним, а вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задовленню

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати частково нечинним рішення ДПІ в м.Суми № 0000062201/1/3877 від 21.02.06р. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 8 165 грн. 09 коп.

3. Стягнути з Державної податкової інспекції в м.Суми (м.Суми, Червона площа, 2, код 21102740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергомаш” (м.Суми, вул.Петропавлівська, 63, код 30175061) 3 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати виконавчий документ після набрання постановою законної сили.

5. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ Н.П. ЛУГОВА

Повний текст постанови складений і підписаний 30.06.06р.