Court ruling № 25564151, 08.08.2012, Dnipropetrovsk Regional Court of Appeal (Dnipro)

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/490/1471/12 Головуючий у 1 й інстанції - Левч В.І. Доповідач - Косенко Л.М.

Справа № 403/37/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 серпня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Косенка Л.М.

суддів Кузьменко В.М., Стуковенкової Т.Г.

з участю прокурора Брусенцової І.В.

засудженої ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_3 та засудженої ОСОБА_2 на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2012 року.

Цим вироком ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судиму,-

засуджено за ч.2 ст. 307 КК із застосуванням ст.69 КК до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців з конфіскацією ј частини майна, що належить засудженій.

Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину за таких обставин.

На початку жовтня 2011 року ОСОБА_2 з метою збуту за невстановлених слідством обставин придбала і зберігала за місцем свого проживання особливо небезпечний наркотичний засіб ацетильований опій обсягом 1 мл (у перерахунку на суху речовину 0,03 г), а 10 жовтня 2011 р. біля будинку № 47 на вулиці Гладкова у м. Дніпродзержинську збула його ОСОБА_4

В кінці жовтня 2011 р. ОСОБА_2 за невстановлених слідством обставин повторно з метою збуту придбала і зберігала особливо небезпечний наркотичний засіб ацетильований опій обсягом 8 мл.

25 жовтня 2011 р. приблизно з 10 год 50 хв до 11 год 20 хв біля будинку № 47 на вулиці Гладкова у м. Дніпродзержинську вона збула ОСОБА_4 частину зазначеного наркотичного засобу обсягом 1,1 мл (у перерахунку на суху речовину 0,033 г), а решту опія обсягом 6,9 мл (у перерахунку на суху речовину 0,027 г) продовжувала зберігати з метою збуту за місцем проживання до тих пір, поки того ж дня протягом з 17 год 33 хв до 19 год 45 хв цей наркотичний засіб не був вилучений співробітниками міліції під час обшуку.

На цей вирок подані апеляційні скарги.

Адвокат ОСОБА_3 і засуджена ОСОБА_2, як це видно з їх апеляцій, посилаючись на незадовільний стан здоров'я засудженої, наявності у неї двох неповнолітніх дітей, а також на те, що вона вину визнала повністю, заявляла про щире каяття, посилалася на інші обставини, що пом'якшують покарання, просили на підставі ст.75 КК звільнити її від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, пояснення засудженої ОСОБА_2, яка підтримала доводи викладені в поданих апеляціях, міркування прокурора Брусенцової І.В., яка не підтримав доводи апеляції засудженої та її захисника і вважала залишити скарги без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до наступного.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин, названих у вироку, підтверджується сукупністю доказів, перевірених у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні та належно оцінених судом, і в апеляціях не заперечується.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч.2 ст.307 КК України також ніким не оспорюється.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б ставили під сумнів доведеність винності засудженої, не встановлено.

Призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України і воно є необхідним і достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нових злочинів.

Призначаючи покарання засудженій суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого нею злочину. Визначаючи покарання суд врахував і пом'якшуючі обставини, на які є посилання в апеляціях.

Як видно з вироку, суд на підставі ст.69 КК України призначив ОСОБА_2 більш м'яке покарання, ніж це передбачено санкцією ч.2 ст.307 КК України, за якою її засуджено. З огляду на матеріали справи та пояснення ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції про те, що на момент розгляду справи у суді вона була позбавлена батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 і тепер вирішується питання про призначення йому опікунства, а старший син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває в слідчому ізоляторі у зв'язку з учиненням ним злочину, а також приймаючи до уваги пояснення засудженої про те, що вона не потребує лікування внаслідок свого захворювання, колегія суддів не вбачає підстав для подальшого пом'якшення призначеного ОСОБА_2 покарання, в тому числі й із застосуванням ст. 75 КК України, про що є посилання в апеляціях засудженої та її захисника.

Виходячи з цього наведені в апеляційних скаргах зазначених осіб доводи про те, що призначене засудженій покарання не відповідає ступені тяжкості злочину та її особі і за своїм видом є явно несправедливим внаслідок суворості, не грунтуються на матеріалах справи, тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

Ухвалила:

Апеляцію захисника ОСОБА_3 та засудженої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська щодо ОСОБА_2 від 22 травня 2012 року -без зміни.

Судді